Інноваційні технології «Казка в ТРВЗ»

                                  Інноваційні технології «Казка в ТРВЗ»

Новизна інноваційної технології «Казка в ТРВЗ» полягає в навчанні дітей дошкільного віку висловлювати відношення до власних вчинків та вчинків інших, використовувати альтернативні шляхи пошуку інформації, сприймати їх зв’язок з життєвими явищами, складати власні казки за поданим сюжетом, відчувати своєрідність побудови сюжету.

Досвід роботи за методикою Г.Альтшуллера поширюється через розробку та використання на заняттях способу розв’язання казкових задач, метою якої є: формування вміння бачити і використовувати навколишні ресурси; навчити дитину знаходити і розв'язувати суперечності, не боятися негативного в об'єкті та явищі; навчання системного підходу, тобто бачення світу у взаємозв'язку його компонентів.

Головною метою є формувати системне, діалектичне мислення; розвивати творчу уяву, винахідницьку кмітливість, фантазію дітей; виховувати вміння знаходити вихід з будь-якої життєвої ситуації, спираючись на набуті знання та інтуїцію, використовуючи нестандартні, оригінальні рішення; навчати мислити системно, творчо, розуміти єдність і протиріччя навколишнього світу, бачити і вирішувати проблеми.

Кожна дитина на початку власного життя талановита і навіть геніальна, але її потрібно навчити орієнтуватися у сучасному світі, щоб з мінімумом витрат досягти максимального ефекту"

Г.С.Альтшуллер

Найбільший ворог творчості – застій, нездатність сприймати реальність у її багатогранності. На заняттях гуртка  пропонують дітям систему вправ та ігор, які допомагають навчитися виділяти непотрібне і відстежувати все, що може знадобитися. Традиційний метод спроб та помилок вже не влаштовує, особливо у дошкільній педагогіці, коли закладається підґрунтя особистісних якостей. Чому я звернулася до методу ТРВЗ? Методика ТРВЗ походить із технічної галузі, але її принципи видалися настільки ефективними і привабливими, що цю систему було адаптовано для роботи з дітьми у дитячому садку. ТРВЗ має на меті максимально підвищити ефективність основної програми, за якою працює педагог, а не замінити її. Послідовники ТРВЗ вийшли на новий рівень творчої педагогіки – створили принцип, дотримуючись якого, педагог зможе разом із дітьми знаходити логічний вихід із будь-якої життєвої ситуації. Суть цієї системи полягає у формуванні системного, діалектичного мислення, розвитку творчої уяви, винахідницької кмітливості. Вона дає змогу вихователям не просто розвивати фантазію дітей, а навчати їх мислити системно, творчо, розуміти єдність і протиріччя навколишнього світу, бачити і вирішувати проблеми.

Заснована на об'єктивних законах розвитку навколишнього світу, методика ТРВЗ дає змогу вирішувати творчі задачі тому, хто оволодіє її правилами.

Використання методів ТРВЗ відбувається у чотири етапи, що містять такі послідовні завдання:

1-ий етап:

§  вчити дитину знаходити і розв'язувати суперечності, не боятися негативного в об'єкті та явищі;

§  вчити системного підходу, тобто бачення світу у взаємозв'язку його компонентів;

§  формувати вміння бачити навколишні ресурси (засоби, можливості, те, чим можна скористатися в разі необхідності).

2-ий етап:

§  вчити дошкільнят винаходити;

§  вчити «оживлювати» за допомогою ТРВЗ предмети та явища, приписуючи одним якості інших і навпаки, а також відкидати непотрібні і шукати найкращі варіанти.

3-ій етап:

§  вирішувати казкові завдання і придумувати казки, уникаючи сумного закінчення казки, не змінюючи при цьому сюжету;

§  складати нові казки на основі добре відомих.

4-ий етап:

§  вчити дитину знаходити вихід з будь-якої життєвої ситуації, спираючись на набуті знання та інтуїцію, використовуючи нестандартні, оригінальні рішення.

ПЕРСПЕКТИВНИЙ ПЛАН РОБОТИ

ОЗНАЙОМЛЕННЯ ДІТЕЙ З МЕТОДАМИ ТА ПРИЙОМАМИ ТРВЗ

І квартал

1. Використання методу спроб і помилок.
Ігри: «Спробуй сам», «Досліди», «Експерименти», «А що буде якщо?»
2. Ознайомлення з протиріччями (секрет подвійного).
Ігри: «Корисно – шкідливо», «Добре – погано», «Чому?», «Навіщо?»
3. Виділення протилежних властивостей.
Ігри: «Навпаки», «Перекручування», «Протилежності»
4. Ігри на системний та функціональний аналіз: «Що спільного?», «Які відмінності?», «Чим схожі?»
5. Метод фокальних об’єктів.
Прийоми:
   - придумування речей для ігор;
   - придумування нових ялинкових прикрас.
6. Метод морфологічного аналізу:
   - ознайомлення з морфологічною таблицею;
   - зміна героя казки за допомогою морфологічної таблиці;
   - складання казок з героєм, обраним за морфологічною таблицею.

ІІ квартал

1. Метод контрольних запитань (вчимося ставити запитання).
Ігри: «Без слів», «Чомучка», «Відгадування речей, героїв, явищ».
2. Виділення протилежних властивостей.
Ігри: «Корисно – шкідливо», «Добре – погано», «Навпаки».
3. Вирішення протиріч.
Ознайомлення з прийомами: «Зроби навпаки», «Дроблення – об’єднання».
4. Генерування ідей.
Ігри: «Уяви себе», «Чарівні олівці», «Кольоровий настрій», «Склади речення за словами».
5. Метод моделювання маленькими чоловічками.
  -  Ознайомлення з маленькими чоловічками;
  -  Де ховаються маленькі чоловічки?
  -  Побудова моделей.
6. Ідеальний кінцевий результат.
  -  Прийоми роботи з казкою без кінця.
  -  Вирішення проблемних ситуацій від бажаного результату.

ІІІ квартал

1. Дива прогулянок.
Прийоми: «Збільшення – зменшення», «Фантазування», «Оживлення».
2. Вибір оригінального образу.
Ігри: «Плями», «На що схоже?», «Подорож на хмаринках»
3. Включення об’єкта у нові зв’язки.
Ігри: «Незавершений малюнок», «Домалюй», «Придумай історію».
4. Виділення протилежних властивостей.
Ігри: «Навпаки», «Зате», «Добре – погано».
5. Оператор ВВЧ (величина, вартість, час).
Прийоми: Що таке система? Вирішення протиріч зі зміною величини : збільшуємо чи зменшуємо величину системи від максимальної до мінімальної. Вирішення протиріч зі зміною у просторі: збільшуємо чи зменшуємо величину системи від максимальної до мінімальної.
6. Моделювання маленькими чоловічками. Побудова моделей навколишнього світу (предметів, речей).
7. Бесіди на історичні теми.
Історія винаходу олівця, колеса, велосипеда, машини тощо.
8. Ресурси. Види ресурсів (речові, часові, інформаційні, просторові).

IV квартал

1. Метод проб і помилок.
Ігри: «А що буде якщо?», «Спробуй сам», «Добери», «Зроби одразу»
2. Виділення протилежних властивостей.
Ігри: «Навпаки», «Добре – погано», «Корисно – шкідливо».
3. Метод контрольних запитань (вчимося ставити запитання).
Ігри: «Чомучка», «Відгадай за п’ятьма запитаннями».
4. Ознайомлення з протиріччями (секрет подвійного).
Ігри: «Навіщо?», «Добре – погано», «Чому?».
5. Генерування ідей.
Ігри: «Складання казок за заданими початком, кінцем, словом».
6. Дива прогулянок.
Прийоми: «Збільшення – зменшення», «Фантазування», «Оживлення», «На що схоже?», «Подорож на хмаринках».
7. Моделювання маленькими чоловічками. Побудова моделей навколишнього світу (предметів, речей).
8. ІКР (ідеальний кінцевий результат) з використанням ресурсів: просторових, інформаційних, часових, речових.
9. Побудова моделей казок:
  -  придумування за початком (кінцем);
  -  з використанням різних ресурсів;
  -  з використанням схеми;
  -  з використанням карт.