Семінари для педагогів

Семінар - практикум для педагогів

«Місток порозуміння між батьками та ДНЗ»

Мета: підвищення рівня професійної майстерності педагогів ДНЗ у питаннях взаємодії з родинами вихованців.

Завдання:

1. Уточнити і систематизувати знання педагогів з проблеми взаємодії з батьками. Провести міні - моніторинг знань педагогів в цій області.

2. Активізувати педагогічне мислення вихователів як основу використання нетрадиційних форм роботи з батьками в ДНЗ, стимулювати розвиток у них творчості та професійної активності.

3. Підтримати інтерес педагогів до подальшого вивчення даної теми.

«Батьки - перші вихователі та вчителі дитини,

тому їх роль у формуванні його особистості величезна».

I. Теоретична частина

Наш семінар присвячений вирішенню однієї з річних завдань дошкільного закладу - вдосконалення нетрадиційних форм роботи з родинами вихованців через реалізацію моделі взаємодії «Сім'я - Дитина - Дитячий садок».

Дитячі роки - найважливіші в житті людини. І як вони пройдуть, залежить від дорослих - батьків, вихователів.

У статті 18 Закону РФ «Про освіту» говориться: «Батьки є першими педагогами. Вони зобов'язані закласти перші основи фізичного, морального та інтелектуального розвитку особистості дитини в ранньому віці».

Всім добре відомо, що сім'я і дитячий садок становлять для дитини на певному етапі основну виховно-освітню мікросередовище - освітній простір. І сім'я, і дошкільний заклад по-своєму передають дитині соціальний досвід. Але тільки в поєднанні один з одним вони створюють оптимальні умови для входження маленької людини у великий світ.

Традиційні батьківські збори у формі лекцій, звітів вже не знаходять відгуку в душі батьків і не дають бажаного результату. Ідея недостатності традиційних форм роботи з батьками і необхідність цілеспрямованого освіти батьків з метою підвищення їх функціональної грамотності і здатності до повноправного співпраці з педагогами навчального закладу усвідомлюється сьогодні і батьками, і фахівцями: педагогами, психологами.

Перед нами стоїть проблема - як організувати взаємодію сім'ї і дитячого садка, щоб непроста справа виховання стало спільною справою педагогів і батьків? Як залучити таких зайнятих і далеких від педагогічної теорії сучасних тат і мам? Як аргументувати необхідність їх участі в життя дитини в дитячому саду? Як створити умови, щоб батьки бажали співпрацювати з дитячим садом, із задоволенням відвідували батьківські збори; як зробити, щоб їм у дитячому садку було цікаво, щоб їх відвідування приносили користь і для дитячого саду, і для дітей? Ці питання педагогіки можна віднести до розряду «вічних» - це вічна «головний біль» педагогів.

У зв'язку з цим перед нами стоїть важливе завдання - зробити батьків співучасниками всього педагогічного процесу. Тільки в тісному контакті може виникнути формула:

ДИТЯЧИЙ САДОК + СІМ'Я + ДІТИ = СПІВПРАЦЯ

Співпраця педагогів і сім'ї - це спільне визначення мети діяльності, спільне планування майбутньої роботи, спільне розподіл сил і засобів, предмета діяльності у відповідності з можливостями кожного учасника, спільний контроль та оцінка результатів роботи, а потім прогнозування нових цілей і завдань.

Для визначення перспектив розвитку закладу, змісту роботи та форм організації можна провести анкетування батьків «Взаємодія дитячого садка і сім'ї». Пропонувалося відповісти на 8 запитань.

1. До якого джерела інформації Ви звертаєтеся в першу чергу?

А. Покладаюся на себе, сім'ю, свій досвід .

Б. Звертаюся за порадою до подругам, знайомим, бабусям.

Ст. Читаю літературу з питань виховання дітей .

Р. Звертаюся за порадою до педагога групи.

Д. Інше - інтернет .

2. Чому не звертаєтеся до вихователю за порадою?

А. Самі впораємося .

Б. Незручно відривати педагога від роботи.

Ст. Відчуваємо труднощі в спілкуванні з педагогом .

Р. Вважаю педагога не зовсім компетентним.

Д. Інше.

3. Що таке хороший дитячий сад?

А. Де люблять і поважають дітей

Б. Де багато чому вчать

Ст. Куди діти біжать з задоволенням

Р. Де завжди чекають на дітей

Д. Де поважають батьків і дітей

Е. Де хороший колектив, добрі педагоги

Ж. Де дітям тепло і затишно

З. Інше - де безпечно

4. Що Ви вкладаєте у поняття «хороший вихователь»?

А. Любить і поважає дітей

Б. Вчить дітей

Ст. Відноситься до чужих дітей як до своїх

Р. Розуміє дітей і батьків

Д. Це терплячий вихователь

Е. Добре готує дітей до школи

Ж. Це друга мама

5. Що Ви очікуєте від педагога дитячого саду?

А. Проводить освітню діяльність, свята

Б. Навчить дитину спілкуватися з іншими дітьми

Ст. Враховує індивідуальні особливості дитини

Р. Забезпечує безпеку дитини

Д. Не пред'являє дитині необґрунтованих вимог

Е. Дає батькам потрібні і грамотні поради

Ж. Спілкується з батьками на рівних

З. Інше

6. З чим найчастіше звертається Вам вихователь?

А. За матеріальною допомогою

Б. щось зробити для групи - 9 відповідей

В. Щоб Ви раніше забрали дитину

Р. Вчасно сплатили за дитячий сад

Д. Коли дитина щось накоїв

Е. Щоб Ви позаймалися з дитиною вдома

Ж. Щоб похвалити дитину

З. Інше

7. Хто несе відповідальність за виховання дитини?

А. Сім'я

Б. Дитячий садок

Ст. Інше

8. На Ваш погляд інформація в куточку для батьків у вашій групі

А.Корисна

Б. Не дуже

Ст. Даремна

Р. Я її не читаю

Д. Інше

Безумовно, що вирішення цих складних і багатопланових питань не відбудеться само по собі. Для цього необхідна систематична і цілеспрямована робота.

Всім відомо, що взаємодія педагога з батьками - досить складний процес.

Опитування серед вихователів «Моя форма взаємодії з батьками», в якому взяло участь 8 вихователів. Роботу щодо залучення батьків у спільну діяльність дошкільного навчального закладу наші педагоги проводять так:

1. Які форми роботи з сім'єю Ви використовуєте?

Традиційні: батьківські збори, бесіди, індивідуальні консультації, папки - пересування, пам'ятки, анкетування, папки - розкладачки;

Нетрадиційні: семінари, круглі столи, презентації, творчі посиденьки, спільні свята.

2. Чи впевнені Ви, що Ваше взаємодія з сім'єю є ефективним?

а) так

б) іноді

в) немає

3. Чи залучаєте Ви всіх батьків до участі у життєдіяльності групи, ДНЗ? Якщо ні, чому?

а) так –

б) ні

4. Ви перебуваєте в тісному контакті з батьками вихованців? Якщо ні, чому?

а) так

б) не з усіма

в) намагається триматися дистанції, так як батьки всі різні

5. Сформулюйте і запишіть свої особисті цілі щодо роботи з батьками .

а) Залучити батьків до проблем виховання дітей у дитячому садку

б) Матеріально-господарська допомога                                                              

в) Правильна організація дозвілля дітей і батьків

г) Дотримання всіх вимог вихователя

д) Немає цілей

6. Якими Ви хочете бачити ставлення батьків до себе як до професіонала?

7. Що, на вашу думку, необхідно зробити для того, щоб родина розуміла повсякденне життя дитячого саду і активно брала участь в ній?

Сім'я і дитячий садок - два суспільних інститути, які стоять у витоків нашого майбутнього, але часто не завжди їм вистачає взаєморозуміння, такту, терпіння, щоб почути і зрозуміти один одного. Нерозуміння між сім'єю та дитячим садом всією своєю вагою лягає на дитину.

Повернемося до питань, які були поставлені на початку семінару. Як змінити таке становище (нерозуміння між сім'єю та днз)? Як зацікавити батьків у спільній роботі? Як створити єдиний простір розвитку дитини в сім'ї ЗДО, зробити батьків учасниками виховного процесу?

Для цього в своїй роботі необхідно використовувати нетрадиційні форми роботи, форми спілкування з батьками.

Нетрадиційні форми взаємодії з батьками спрямовані на залучення батьків до ЗДО, встановлення неформальних контактів, мають певний результат у встановленні доброзичливою, довірчої атмосфери, хорошого емоційного настрою і обстановки спільного батьківського творчості.

До нетрадиційних форм спілкування педагога з батьками належать: дозвільні, пізнавальні, наочно - інформаційні форми.

Що включає в себе дозвіллєвий і наочно - інформаційний напрям, з якими труднощами можна сталкнуться з їх реалізацією.Консультація «Нетрадиційні форми роботи з батьками: наочно - інформаційний та дозвіллєвий напрям»

В сучасних умовах ефективне функціонування дошкільного навчального закладу неможливо без взаємодії з родинами вихованців. Відповідно зростають вимоги до комунікативної сфери особистості педагога, виникає необхідність цілеспрямованого формування комунікативної компетентності в освітньому процесі, необхідність впровадження в практику роботи нових методів і форм активізації батьків.

Консультація «Методи активізації батьків на батьківських зборах у нетрадиційній формі проведення»

Спілкування відіграє величезну роль у житті будь-якої людини. Ще Сухомлинський говорив, що мовна культура людини - це дзеркало її духовної культури. Від процесу спілкування та його результатів багато в чому залежить психічне здоров'я людини - його настрій, його почуття, емоції.

Спілкування педагогів з батьками вихованців продовжує залишатися однією з найбільш складних напрямків діяльності дошкільних закладів , тому виникає необхідність цілеспрямованого формування комунікативної компетентності в освітньому процесі. Консультація «Правила спілкування педагогів з батьками вихованців»

II. Практична частина.

Ми всі разом прагнемо, щоб дітям в дитячому саду було добре, затишно, і батьки поступово ставали активними учасниками всіх справ, неодмінними помічниками для нас з вами.

Сучасні дошкільні заклади багато роблять для того, щоб спілкування з батьками було насиченим і цікавим. З одного боку, педагоги зберігають все краще і перевірена часом, а з іншого - шукають і прагнуть запроваджувати нові, ефективні форми взаємодії з родинами вихованців, основне завдання яких - досягнення реальної співпраці між дитячим садом і сім'єю.

Організація роботи з сім'єю - це тривалий процес і дуже копітка праця, що не має готових технологій і рецептів. Її успіх визначається інтуїцією, ініціативою, терпінням педагога і його умінням неухильно слідувати обраної мети.

Щоб зміцнити співпрацю нашого дитячого садка і сім'ї, необхідно прагнути урізноманітнити форми і методи взаємодії з сім'єю. Всі ми тільки виграємо від того, що батьки усвідомлюють важливість свого впливу на розвиток особистості дитини, навчаться сприяти її гармонійному розвитку, активно співпрацювати з дитячим садом.

Щоб поповнити наш з вами майстерність, теоритический. але і практичний багаж знань в області комунікативної компетентності, підготувала для нас з вами тренінг «Розвиток комунікативних умінь у педагогів у спілкуванні з батьками».

Сім'я і діти два виховних феномена, кожен з яких по-своєму дає дитині соціальний досвід, але тільки в поєднанні один з одним вони створюють оптимальні умови для входження маленької людини у великий світ.

Взаємодія батьків і дитячого садка рідко виникають одразу. Це тривалий процес, довга і копітка праця, що вимагає терплячого неухильного слідування до мети. Головне, не зупинятися на досягнутому, продовжувати шукати нові шляхи співпраці з батьками. Адже у нас одна мета - виховувати майбутніх творців життя. Яка людина, такий і світ, який він створює навколо себе.

Мнемотехніка як засіб розвитку звʼязного мовлення старших дошкільників.

Узагальнення психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження дозволяє стверджувати, що мнемотехніка має значні можливості у розвитку звяʼзного мовлення дитини старшого дошкільного віку. Головним способом роботи у цьому напряміє вдосконалення монологічного мовлення, що відбувається під час різних видів мовленнєвої діяльності, як-от: переказування літературних творів, складання описових розповідей про предмети, об’єкти і явища природи, створення оповідань за картиною чи серією сюжетних картин.

Усі названі види мовленнєвої діяльності актуальні при роботі над розвитком зв’язного мовлення дітей. Педагогічно доцільно використовувати нетрадиційні форми роботи з дітьми з формування зв’язного мовлення.

Як відомо, образна, багата синонімами, доповненнями і описами мова у дітей дошкільного віку – явищедуже рідкісне. У промові дітей існує безліч проблем.

-                     мова, що складається лише з простих речень; нездатність граматично правильно побудувати поширене речення;

-                     бідність мови, недостатній словниковий запас;

-                     вживання недоречних слів та виразів;

-                     бідна діалогічна мова: нездатність грамотно і доступно сформулювати питання, побудувати короткий або розгорнуту відповідь;

-                     труднощі в побудові монологу: наприклад, сюжетний або описовий розповідь на запропоновану тему, переказ тексту своїми словами;

-                     відсутність логічного обґрунтування своїх тверджень і висновків;

-                     відсутність навичок культури мовлення: невміння використовувати інтонації, регулювати гучність голосу і темп мови тощо;

-                     погана дикція.

Тому педагогічний вплив при розвитку мовлення дошкільнят – складна справа. Необхідно навчити дітей зв’язно, послідовно, граматично правильно викладати свої думки, розповідати про події з навколишнього життя.

Враховуючи, що у наш час діти перенасичені інформацією, необхідно, щоб процес навчання був для них цікавим, розвивальним.

Дослідниками проблеми розвитку зв’язного мовлення виділено низку факторів, що полегшують процес становлення зв’язного мовлення.

Один із таких факторів, на думку С. Рубінштейна, А. Леушиной, Л. Ельконіна та інш.– наочність. Розглядання предметів, картин допомагає дітям називати предмети, їх характерні ознаки, дії, які можна з ними проводити.

В якості другого фактору виділено створення плану висловлювання, на значущість якого неодноразово вказував відомий психолог Л. Виготський. Він відзначав важливість послідовного розміщення в попередній схемі всіх конкретних елементів висловлювання.

Дослідниками доведено, що головним інструментом людського розуму є пам’ять, яка визначається як це психічний процес відображення досвіду людини шляхом засвоєння, збереження та подальшого відтворення обставин її життя та діяльності.

Як відомо, мовленням тісно пов’язане із пам’яттю людини. Аби полегшити дітям запам’ятовування незнайомих слів, текстів, переказування та розповідання широко використовується мнемотехніка, як система методів і прийомів, які спрощують запам’ятовування і збільшують обсяг памʼяті завдяки утворенню додаткових асоціацій.

Мнемотехніка має такі основні переваги у навчанні старших дошкільників:

-                    зменшуються стреси від навчання;

-                    підвищується самооцінка дитини завдяки результативності у навчанні;

-                    формується вміння самостійно вчитися;

-                    збільшується об’єм пам’яті;

-                    дітям легше виділяти істотне, знаходити спільне і відмінне;

-                    підвищується інтерес до вивчення рідної мови.

К. Ушинський писав: «Учіть дитину невідомим їй п’яти словам, і вона буде довго і марно мучитися, але зв’яжіть двадцять таких слів з картинками і дитина засвоїть їх на льоту».

Сучасні методисти у роботі з дошкільниками пропонують застосовувати не зображення предмети, а символи для опосередкованого запам’ятовування. Це значно полегшує дітям пошук і запам’ятовування слів. Символи максимально наближені до мовного матеріалу, наприклад для позначення диких тварин використовується ялинка, позначення домашніх – будинок.Робота з розвитку зв’язного мовлення дітей ведеться за такими напрямами: збагачення словникового запасу, навчання складання переказу і придумування оповідань, розучування віршів, відгадування загадок.

Необхідність використання асоціативних зв’язків в роботі з дошкільниками полягає в тому, що:

-                    дитина-дошкільник дуже пластична і легко засвоює інформацію, але для дітей характерна швидка стомлюваність і втрата інтересу до заняття. Використання наочного моделювання викликає інтерес і допомагає вирішити цю проблему;

-                    використання символічної аналогії полегшує і прискорює процес запам’ятовування та засвоєння матеріалу, формує прийоми роботи з пам’яттю.

-                    застосовуючи графічну аналогію, ми вчимо дітей бачити головне, систематизувати отримані знання.

Фахівці Асоціації розвитку творчої особистості «ВАРТО» Г. Чепурний та Т. Шевчук створили єдину класифікацію способів, що поліпшують засвоєння нової інформації, та подали визначення термінів і понять запропонованих методів і прийомів.

Якщо пам’ять – це процеси засвоєння, збереження, відтворення і переробки людиною різноманітної інформації, то саме на першому етапі засвоєння відбувається надходження різноманітної за змістом (текстова, числова, змішана) та за каналами (зорова, слухова, тактильна, дигітальна, комбінована) інформації.

На другому етапі засвоєння за наявності складної для сприймання інформації відбувається переклад складної інформації в прийнятну для сприймання: трансформація чи перетворення в образи, пошук аналогії чи співзвуччя, створення певних асоціацій.

На третьому етапі засвоєння відбувається встановлення зв’язків між одиницями інформації, їх сортування, фільтрація, повторне асоціювання, осмислення.

На четвертому етапі відбувається збереження інформації у зручній для вилучення формі. Збереження може відбутися через практичну діяльність, осмислене чи механічне повторювання тощо.

На п’ятому етапі відбувається відтворення інформації. Можливе лише за наявності свідомого доступу до бази даних.

У напрямі розвитку мовлення з допомогою мнемотехніки вирішуютьсятакі завдання:

·                     розвиток зв’язногомонологічного мовлення;

·                     формування у дітей уміння з допомогою графічної аналогії, колажурозуміти і розповідати знайомі казки, вірші;

·                     навчання дітей правильнійифро образ, літерам;

·                     розвиток у дітей розумової активності, кмітливості, спостережливості, вміння порівнювати, виділяти істотні ознаки;

·                     розвиток у дітей психічних процесів: мислення, уваги, уяви, пам’ять (різних видів);

·                     сприяння вирішенню дошкільниками винахідницьких завдань казкового, ігрового, екологічного, етичного характеру.

Як будь-яка робота, мнемотехніка будується від простого до складного. Починатидіяльність необхідно з найпростіших мнемодоріжок, послідовно слід переходити до мнемосхем, і пізніше – домнемоколажів.

Зміст мнемосхем– цеграфічне або частково графічне зображення персонажів казки, явищ природи, певних дій та шляхом виділення головних смислових ланок сюжету оповідання. Головне –необхідність передати умовно-наочну схему, зобразити матеріал так, щоб намальоване було зрозумілим дітям.

Схеми служать своєріднимзоровим планомдля створення монологів, допомагають дітям вибудовувати композиціюта послідовність розповіді, їїлексико-граматичну наповнюваність.

Мнемосхемислужать дидактичним матеріалом у роботі з розвитку зв’язного мовлення дітей. Їх використовують для:

·                     збагачення словникового запасу,

·                     навчання складання оповідань,

·                     переказів художньої літератури,

·                     відгадування і загадування загадок,

·                     заучування віршів.

Працювати з мнемосхемаминеобхідно зі старшими дошкільниками. Так, для систематизації знань дітей про сезонні зміни використовуються модельні схеми, мнемосхемиза блокам «Зима», «Весна», «Літо», «Осінь»Також розробляютьсямнемотренажери для складання описових розповідей про іграшки, посуді, одязі, овочах і фруктах, птахів, тварин, комах. Ці схеми допомагають дітям самостійно визначити головні властивості і ознаки розглянутого предмета, встановити послідовність викладення виявлених ознак; збагачують словниковий запас дітей.

Дослідники проблеми розвитку зв’язного мовлення старших дошкільників пропонують використовувати кольорові мнемосхеми, бо у дітей залишаються в пам’яті окремі образи: ялинка – зелена, ягідка – червона. Пізніше слід ускладнювати або замінятизаставку– зобразитиперсонажа у графічному вигляді. Для дітей старшого віку схеми створюються в одному кольорі, щоб не відволікати увагу на яскравість символічних зображень.

Вірші.Мнемотренажери особливо ефективні при вивченні віршів. Сутність полягає в такому: на кожне слово або маленьке словосполучення вигадується картинка (зображення); таким чином, весь вірш замальовується схематично. Після цього дитина по пам’яті, використовуючи графічне зображення, відтворює вірш цілком. На початковому етапі пропонується готова план-схема, а згодом дитина також активно включається в процес створення своєї схеми.

Описова розповідь. Це найбільш важкий вид у монологічної мові. Опис дозволяє задіяти всі психічні функції (сприйняття, увага, пам’ять, мислення). Діти не володіють тими знаннями, які набувають упродовж життя. Щоб описати предмет, його треба усвідомити, а усвідомлення – це аналіз. Важливо навчити дитину спочатку виділяти ознаки предмета.

Творчі розповіді.Пропозиція придумати розповідь або казку діти зазвичай зустрічають радісно. Але щоб розповіді дітей були не одноманітними, логічно побудованими, істотну допомогу надають мнемо колажі.

Переказ.Цьому методу належить особлива роль у формуванні зв’язного мовлення. При використанні переказу удосконалюється структура мови, її виразність вміння будувати речення. Якщо переказувати за допомогою мнемосхем, які дозволяють дітям бачити всіх дійових осіб, то увага вже буде концентруватися на правильній побудові речень, на відтворенні у своїй промові необхідних виразів.

Робота за мнемосхемою повинна будуватися в три етапи:

·       розглядання таблиці і розбір того, що на ній зображено;

·       здійснення перекодування інформації, тобто перетворення абстрактних символів слів в образи;

·       після перекодування здійснюється переказ казки або розповіді за заданою темою самостійно.

Мнемотехніка багатофункціональна і дозволяє створювати різноманітні дидактичні ігри. Вибудовуючи різноманітні моделі з дітьми, необхідно дотримуватися таких вимог:

·                     модель повинна відображати узагальнений образ предмета;

·                     розкривати істотне в об’єкті;

·                     задум створення моделі слід обговорювати з дітьми, що б вона була їм зрозуміла.

Паралельно з цією роботою необхідно використовувати мовні, настільно-друковані ігри, які допомагають дітям навчитися класифікувати предмети, розвивати мовлення, зорове сприйняття, образне і логічне мислення, увагу, спостережливість, інтерес до навколишнього світу, навички самоперевірки. Для індивідуальної роботи з дітьми використовують комп’ютерні програми(наприклад, «Вчимося говорити правильно»), розроблені на основі прийомів мнемотехніки, серії комп’ютерних презентацій (наприклад, «Школа веселого колобка») для складання описових розповідей.

У зв’язку з підвищенням вимог до дошкільної освіти актуальним стає переосмислення педагогами змісту і форм роботи з дітьми. Важливе місце у вирішенні поставлених перед дошкільними навчальними закладами завдань відіграє інтеграція – один з найважливіших і перспективніших методологічних напрямів становлення сучасної освіти. Власне «інтеграція» означає об’єднання кількох навчальних предметів в один, в якому наукові поняття пов’язані спільним змістом і методами викладання. Таким чином, інтеграція є однією з найбільш сприятливих форм розвитку дітей дошкільного віку.

Дослідники питань розвитку зв’язного мовлення дошкільників інтегрованими засобами вважають, що розвиток мовлення і система художньо-естетичного вихованнядошкільника – двавзаємопов’язаних компоненти процесу виховання, навчання дітей у дитячому дошкільному навчальному закладі. Кожен з них є в один і той же час початком і продовженням іншого. Завдання – поєднатиу свідомості, почуттях дітей живий світ і світ слів, точніше, навіть не з’єднати, а розкрити їх взаємозумовленість, що безпосереднім чином сприятиме гармонійному розвитку особистості дошкільника. Цей тип інтеграції, як показує практика, дозволяє підвищити рівень розвитку мовленнєвих умінь і навичок, придбаних у процесі творчої роботи дошкільнят.

Ефективним євикористання інтегрованих занять з мовного і музичного розвиткудітей, які мають значний вплив на дітей. Музика, виступаючи потужним засобом, що сприяє створенню сприятливої емоційної атмосфери, дозволяє дитині відчувати себе вільно. На інтегрованих музичних заняттях вирішуються завдання з вдосконалення навичок фонематичного слуху, автоматизації звуків у зв’язному тексті, закріплення навичок складового аналізу, розвитку рухливості голосового апарату, координації рухів, розвитку комунікативних навичок, закріплення пісенного і музичного репертуару в ігровій формі.

Вирішуючи завданнямовного і фізичного розвиткустарших дошкільників, необхідно організовувати з інструктором з фізичної культури проведення інтегрованих занять, на яких поєднуються фізичні та мовленнєві вправи. Рекомендовано деякі інтегровані заняття з фізичної культури розробляти в сюжетній формі. Ритм промови, віршів, приказок, прислів’їв, що використовуються на цих заняттях, сприяють розвитку загальної моторики, виробляється правильний темп мовлення, ритм дихання, розвивається мовленнєвий слух і мовленнєва пам’ять. Такі заняття сприяють формуванню у дітей фізичних якостей, розвитку координації рухів і дрібної моторики, автоматизації в ігрових вправах звуків, вимова яких найбільш часто порушена у дітей дошкільного віку, правильному диханню, розвиткові фонематичного слуху. Адже відомо, чим вище рухова активність дитини, тим інтенсивніше розвивається її мовлення. Отже, інтеграція всіх видів діяльності на заняттях і інтегрована діяльність фахівців вузького профілю, крок за кроком сприяє подоланню складного процесу з формування правильного, зв’язного мовлення старших дошкільників.

Як було зазначено вище, мнемотехніку можна розглядати, як сукупність методів, що мають спільний функціональний механізм для поліпшення ефективності засвоєння нової інформації. Водночас прийоми мнемотехніки – це порядок та спосіб дій, що дозволяють поліпшити її засвоєння.

Наведемо класифікацію методів та прийомів мнемотехніки:

Метод «Перетворення»– цеметод первинної обробки інформації, який перетворює складну для сприймання інформацію в зручну для ефективного відтворювання.Метод складається з таких прийомів: аналогія, трансформація, піктограми, стенографіст, фонетична асоціація, неологізм, цифро образ, цифро-буквенний код, індивідуальна асоціація, закономірність.

Піктограма (від латинського – розмальований і грецької – запис) – цеприйом, за якого абстрактну або образну інформацію, що запам’ятовується, схематично зображують спрощеними малюнками (образні піктограми) або малюнками, що нагадують за формою букви (буквені піктограми) чи цифри (цифрові піктограми).

Використання піктограм дає змогу:

-                     збагатити та активізувати словник дітей;

-                     уточнити знання про слова та їх значення;

-                     навчити виокремлювати головні ознаки, притаманні цьому предмету чи явищу.

Прийом піктограм застосовують здебільшого для запам’ятовування абстрактних понять, що не мають чіткого образного значення. Одне й те саме слово може бути по – різномузакодоване в образи різними людьми. Але зазвичай вдається використовувати для кодування символи , добре зрозумілі більшості людей, скажімо – дорожнізнаки. Прийом піктограм в роботі з дошкільниками вимагає певної послідовності:

1.      зашифрування слів – назвітьрізні слова, чергуючи назви істот та неістот (спочатку 5-7 слів, надалі кількість слів збільшується). Запитайте в дитини, що вона знає про цей предмет, тварину, явище. Відтак запропонуйте зашифрувати це слово, тобто намалювати піктограму.У такий спосіб дитина зашифровує всі названі дорослим слова.

2.      уточнення піктограм – запропонуйтедитині відтворити зашифровані слова. Якщо дитині складно розшифрувати те чи інше слово, уточніть піктограму – домалюйтедеталі слова-символу.

3.   повторне відтворення слів – спонукайтедитину відтворити слова, дивлячись на піктограми.

4.    пришвидшене відтворення слів – попросіть дитину якнайшвидше назвати всі слова, дивлячись на піктограми.

5.      складання казки – допоможітьдитині скласти казку з використанням зашифрованих слів.

6.    фізкультхвилинка – запропонуйтедитині показати рухами, мімікою сюжет складеної казки.

7.    самостійна розповідь казки – дайтедитині змогу спробувати самостійно розповісти казку з опорою на піктограми.

8.      відтворення запам’ятованих слів – перевірте, чи всі слова запам’ятала дитина без опори на піктограми.

Стенографіст – (від грецького вузький, обмежений і писати) – цеприйом, за якого текстову інформацію, що запам’ятовується, записують за допомогою окремих ключових літер, особливих знаків і цілого ряду скорочень.

Цифрообраз– прийом, за якого цифрову інформацію, що запам’ятовується . асоціативно пов’язують з певними образами або системами образів.

Синтез (від грецького з’єднання) – це прийом, за якого для створення асоціативних зв’язків між інформаційними одиницями, для яких не має значення послідовність, їх об’єднують в єдиний інтегральний образ зі спільним асоціативним зв’язком.

Аналогія (від грецького відповідність, подібність) – це прийом, за якого між інформаційними одиницями, що запам’ятовуються, знаходять спільні ознаки, властивості, якості, тенденції розвитку тощо.

Метод «Зʼясування»– цеметод обʼєднання інформаційних одиниць через створення між ними асоціативних звʼязків.Метод складається з таких прийомів: сюжет, хімізація, послідовні асоціації, склеювання, синтез, перша буква, абревіатура, логічні запитання.

Метод «Порядкова система» - (від грецькогоsystema–поєднання, ціле, сполучення) –цеметод, призначений для запам’ятовування інформації одиниць разом з їх порядковим номером через використання спеціально дібраної системи образів.Залежно від способу формування порядкової системи метод має такі прийоми: інтер’єр, топографія, антропометрія, нумерація, тактильна матриця.

Метод «Підсилення»– цеметод поліпшення ефективності сприймання, збереження та відтворення створення асоціативних зв’язків і образів, що були сформовані методами «перетворення», «зв’язування» та «порядкова система».Метод складається з таких прийомів: модальність, ознака, уособлення, гіпербола, літота, комік, небилиця, стереоефект, колірний акцент, візуалізація, тлумачення, емоційний акцент.

Метод «Збереження»– цеметод призначений для збільшення тривалості зберігання та ефективного відтворення інформації, що була збережена упʼамяті, через її спеціальну активізацію.Метод складається з таких прийомів: раціональне повторення, усвідомлення, практичне застосування.

До мнемотехнічних прийомів, які використовують під час розвитку звʼязного мовлення дошкільників відносяться:

-        колаж;

-        піктограма;

-        стенографіст;

-        цифрообраз;

-        синтез;

-        аналогія.

Колаж – це один із способів мнемотехніки для подання інформації. Слово «колаж» французькою означає «наклеювання». Спосіб створення колажів цікавий старшим дошкільникам. Вони мають досвід виготовлення колажів під час продуктивної діяльності: малювання, художньої праці, аплікації з різних матеріалів. Тож цей спосіб діти легко засвоюють. Вони із задоволенням вигадують казку чи розповідь і роблять колаж замість ілюстрацій. Це дає змогу сконцентрувати на одному аркуші весь сюжет, створити план того, про що дитина розповідатиме. Під час роботи над створенням колажу в дитини виникають асоціативні зв’язки між предметами, картинками, що відтак допомагає їй побудувати послідовну й логічну розповідь. Цей вид роботи сприяє розвитку пам’яті, образного мислення і, звісно, монологічного мовлення.

Використання прийому «колаж» для навчання дітей розповідання потребує певної послідовності:

1.   Оберіть тему, яку будете розкривати. Центральним образом має бути картинка чи літера, що відповідатиме обраній темі.

2.   Доберіть картинки (образи), які розкриватимуть певну частину теми. Кількість картинок може відрізнятись залежно від кількості інформації.

3.   Розповідь потрібно починати, спираючись на центральний образ та поступово переходячи від першої картинки, позначеною стрілочкою або цифрами, до наступних.

4.  Якщо в дитини виникають труднощі з використанням у розповіді певного образу через неточність асоціативних зв’язків, доповніть картинку.

5.    Запропонуйте дитині повторно розповісти за уточненими картинками.

6.     Спонукайте дитину до самостійного відтворення розповіді за колажем.

7.    Відтак нехай дитина розповість те саме по пам’яті, без опори на колаж.

Створювати колаж бажано спільно з дитиною, адже асоціативні зв’язки дитини та ваші можуть відрізнятися. Добираючи картинки до колажу, не забувайте, що вони мають максимально відображати тему. Вирізайте картинку разом з дитиною, супроводжуючи дії бесідою щодо змісту картинок. Бесіда сприятиме розвитку асоціативних зв’язків, а робота - розвитку дрібної моторики рук.

Одним із важливих завдань дошкільного дитинства є розвиток зв’язного мовлення, збагачення їхнього словника. Тож застосування мнемотехнічних методів та прийомів, допоможе успішно його розв’язати.

У наш час проблема розвитку мовлення стає особливо значущою. Головною і визначальною рисою сучасного суспільства є підміна живого людського спілкування залежністю від комп’ютера. Недолік спілкування батьків зі своїми дітьми, ігнорування мовленнєвих труднощів лише збільшує число дошкільників з вадами мовлення. Для підвищення рівня мовленнєвої активності необхідна організація співпраці дитячого навчального закладу і сім’ї у розвитку мовлення дітей. До свідомості батьків необхідно доводити інформацію про те, що розвиток зв’язного мовлення дітей не повинен відбуватися стихійно. Вони мають проводити паралельний освітній процес вдома у відповідності з віковими завданнями мовленнєвого розвитку дитини. Адже сім’я, як і раніше, залишається життєво необхідним середовищем для збереження і передачі дитині соціальних цінностей. З метою підвищення рівня володіння старшими дошкільниками зв’язного мовлення необхідно: залучити батьків у процес мовленнєвого розвитку дітей; ознайомлювати їх з прийомами і методами розвитку мовлення дітейза допомогою мнемотехніки; сприяти створенню в домашніх умовах мовленнєвого предметно-розвивального середовища.

З метою підвищення рівня мовленнєвої активності дітей з батьками старших дошкільників проводяться консультації, бесіди, розваги, круглі столи тощо. Необхідно запрошувати батьків до дитячого дошкільного закладу для участі у проведенні заходів, а також надавати інформацію (стенди, брошури, методичні рекомендації) для організації домашнього навчання.

Спільною робота з батьками вихованців дає свої результати: зв’язне мовлення дітей покращується; словниковий запас дітей з пасивного (в основному) перетворюється в активний; підвищується концентрація спостережливості, уваги, пам’яті, посидючість творча уява, логічне й образне мислення, мовленнєва активність; діти з бажанням починають спілкуватися з однолітками і дорослими, долають боязкість, сором’язливість, вчаться вільно триматися перед аудиторією.

Таким чином, мнемотехнічними засобами розвитку зв’язного мовлення старших дошкільників виступають мнемоквадрати, мнемодоріжки, мнемотаблиці, мовні та настільно-друковані ігри, які використовуються при розучуванні віршів, складанні описових та творчих розповідей, переказів. Важливою єінтеграція на заняттях розвитку зв’язного мовлення та художньо-естетичного виховання, музичного та фізичного розвиткудітей. До використовуваних методів мнемотехнікивідносять такі: «перетворення», піктограма, «стенографіст», цифрообраз, синтез, аналогія, «зʼясування», «порядкова система», «підсилення», «збереження», колаж та інші. Значну роль відіграє робота з батьками у цьому напрямі.

МНЕМОКОЛАЖІ

Кролик

                    

Папа купив Феді кролика. Кролик був красивий. У нього м'яке сіре хутро, довгі вушка, короткий хвостик. Кролик любить капусту, моркву. Він сидить і швидко-швидко гризе морквину.

ДРУЖБА.

Влітку дружили білка та заєць. Білка була руда, а зайчик - сірий. Кожен день вони весело гралися.

Прийшла зима. Випав білий сніг. Руда білка залізла в дупло. А зайка заліз під гілку ялинки.

Одного разу білка вилізла з дупла. Вона побачила зайчика, але не впізнала його. Зайчик був вже не сірий, а білий. Зайка теж побачив білку. Він теж не впізнав її. Адже він був знайомий з рудою білкою. А ця білка була сіра.

З ранку йде дощ. Оленка сидить на веранді. На столі перед нею лежать фарби й пензлі. Можна намалювати веселку. Можна намалювати квіти. Кошеня Тимко застрибнув до Маші на коліна і замуркотав: «Мене, мене намалюй».