Самоосвіта "ТРВЗ та використання символічної синектики ЗДО"

«Правильна модель поведінки в сучасному світі за коштами ТРВЗ системи».

Дитина дошкільного віку інтенсивно розвивається: як фізично, так і духовно. Вона активно поринає в розгалужену систему взаємин, випробовує дію норм, зразків поведінки, способів спілкування, які виникають стихійно. У такий спосіб формується фундаментальна основа її духовно-морального розвитку, саме тому важливо цілеспрямовано надавати дитині дошкільного віку знання про морально-етичні цінності.

Що формує морально-етичні цінності

У перші роки життя дитини саме батьки стають єдиним особистим прикладом для наслідування.

 Вона переймає все:

- інтонації голосу;

- дії дорослих;

- їхню поведінку тощо.

Поступово дитина освоює сімейні цінності, і вони стають її цінностями. Сім’я є основною домінантою фізичного, психічного та духовного розвитку дитини. Саме сім’я та найближче оточення найбільше впливають на неї, і насамперед на вибір дитиною морально-етичних цінностей.

Фундамент особистості дитини закладає усе, що вона  бачить та чує в своїй сім’ї:

- фотографії;

- картини на стінах;

- журнали;

- книги;

- музика;

- телевізійні програми.

Від народження дитина не здатна мислити критично, тому все, що оточує її, стає для неї звичним, буденним, вона сприймає все як норму. Це пов’язано з недостатнім життєвим досвідом: дитина часто не знає, що буває інакше, не вміє порівнювати факти. Усі батьки прагнуть, щоб їхні діти зростали здоровими, добрими, щедрими тощо. Водночас вони дозволяють їм дивитися мультфільми, що містять сцени насилля, численні рекламні ролики, які демонструють, що «кращі люди» достойні відпочивати з найліпшими винами та найліпшими сортами тютюну. До досягнення повноліття дитина встигає близько 350 тис. разів зазнати впливу агітації щодо способів задоволення особистих потреб та бажань. Жорстокі та цинічні фільми, іграшки, книжки формують відповідний характер дитини. Завдання дорослих — мобілізувати сили для протистояння негативному впливу сучасного інформаційного світу заради повноцінного духовно-морального розвитку своїх дітей.

Моральне виховання дитини передбачає розвиток якостей, що проявляються під час спілкування дитини з однолітками та іншими, як:

-співчуття ;

-доброта;

- готовність допомогти, підтримати;

- уміння ділитися з іншими.

У дошкільному віці відбувається первинне засвоєння суспільної моралі у вигляді образів, так званих етичних уявлень.

Що таке етичні уявлення?

 У філософських, соціологічних та психологічних дослідженнях уявлення розглядають як передумови поведінки. Етичні уявлення відіграють ключову роль у сприйманні різних життєвих ситуацій. Людина реагує не на саму ситуацію, а на те, як вона уявляє її, у своїй поведінці вона керується своїми образами прийнятної поведінки. Етичні уявлення — узагальнені чуттєво-наглядні образи прийнятної поведінки нормативно-оцінного змісту. Формування етичних уявлень дитини — процес засвоєння узагальнених, найбільш точних емоційно-когнітивних образів позитивних еталонів поведінки та моральних якостей людини, доступних дитині цього вікового періоду. У майбутньому сформовані етичні уявлення виконуватимуть роль своєрідного фільтра, через який проходить вся інформація, що надходить ззовні. З формуванням етичних уявлень виникають перші довільні форми поведінки. Доведено, що 4–5-річні діти можуть довільно керувати собою на основі здатності діяти в плані загальних уявлень. Етичні уявлення дитини формуються у її свідомості як стихійно, так і в процесі цілеспрямованого впливу дорослих. Стихійне сприймання навколишнього середовища не завжди позитивно впливає на моральний розвиток особистості, яка формується. Без спеціальної, цілеспрямованої діяльності з боку дорослих (педагогів, батьків) навіть у дітей підліткового віку етичні уявлення розвинуті недостатньо, порівняно з іншими сферами знань (математикою, фізикою та іншими предметами).

Психологічний розвиток дітей дошкільного віку

 Психологічні особливості дітей дошкільного віку проявляються у різних ситуаціях. Адже під час цього періоду дитина розвивається у таких напрямках: пізнавальність, інтелектуальність та особистісний. Дошкільний вік є базовим: в дитині закладаються багато особистісних аспектів, опрацьовуються всі моменти становлення «Я» позиції.

Дитина дошкільного віку збирає всю пізнавальну інформацію як губка. Науково доведено, що дитина в цьому віці запам’ятовує стільки матеріалу, скільки вона не запам’ятає потім ніколи в житті. Дошкільники цікавляться навколишнім світом, розширенням свого кругозору, пізнанням нової інформації про все. Тому краще за все для дитини такого віку підходить прочитання дитячої енциклопедії. Саме там інформація про навколишній світ подається доступно, змістовно, з науковим обґрунтуванням.

Дошкільний період називають сензитивним, бо для розвиваються всі пізнавальні процеси: увага, сприйняття, мислення, пам’ять, уява. Для розвитку всіх цих факторів ускладнюється ігровий матеріал, він стає логічним, інтелектуальним, тому дитині доводиться думати й міркувати.

 Головна психологічна особливість дошкільника — пізнавальний розвиток, розширення кругозору. На варто відповідати дитині коротко — «так» чи «ні», тому що вона потребує розгорнутої відповіді, що змусить її думати та розмірковувати над питанням. У цей період завданням дорослих стає допомогти дитині розібратися з новою інформацією та пояснити усі незакриті питання.

Також у дитини дошкільного віку з’являється оцінне ставлення до себе та оточення. Діти можуть критично ставитися до деяких своїх недоліків, можуть давати особистісні характеристики своїм одноліткам, помічати відносини між дорослим і дорослим, або дорослим і дитиною. Проте батьки залишаються бути головним прикладом для наслідування.

Основи виховання у ДНЗ

 Виховання дітей у дошкільному навчальному закладі значно відрізняється від подальшого розвитку та формування дітей у школі. У цей період вихователі мають сформувати в дитині всі необхідні навички, що є обов’язковими для подальшого існування, допомогти розвинути такі здібності, які знадобляться в житті в наступних етапах розвитку. Тому вихователю необхідно знайти особистий підхід до кожної дитини, з’ясувати які методи навчання та сприйняття інформації будуть найкраще засвоєні.

Виховання дітей дошкільного віку багато в чому залежить від вміння вихователя дати грамотні та зрозумілі пояснення, практичні завдання, які допоможуть дитині навчитись розмірковувати, проявляти активність і самостійність. Кваліфіковані вихователі використовують різні методи, що дозволяють досягти бажаного результату з урахуванням індивідуальних особливостей кожного дошкільника в групі.

Методика морального виховання дітей-дошкільнят

Сформувати чіткі уявлення про добро і зло в дитини дошкільного віку — завдання батьків та педагогів.

 Робити це можна засобами мистецтва, залучаючи її до різних видів художньої діяльності:

-образотворчої;

- музичної;

- художньо-мовленнєвої;

- театральної тощо.

Це й буде стартовим майданчиком для розвитку духовно-особистісного та творчого потенціалу дитини.

Перегляд мультфільмів		Сформуйте спеціально відібрану відеотеку з позитивними мультфільмами відповідно до віку дитини. Перед переглядом і після нього поговоріть з дитиною про мультфільм: - його зміст; - почуття і переживання героїв; - ставлення дитини до персонажів та подій мультфільму; - почуття дитини під час його перегляду.
Розглядання та обговорення ілюстрацій		Це перший крок до сприймання дитиною класичних творів образотворчого мистецтва.
Власна творчість		Дає змогу дитині максимально наблизитися і глибше пройнятися кожним видом мистецтва, оскільки ефективне засвоєння цінностей відбувається на емоційній основі. Заохочуйте дитину вигадувати власні історії, писати вірші, малювати, ліпити, використовувати елементи театральної педагогіки.
Слухання та виконання пісень		Залучайте дитину до слухання класичної музики, починаючи з невеликих за обсягом (до 2 хв.) творів. Корисно вчити дитину грати на якомусь музичному інструменті, але лише за умови, що в неї виникне таке бажання.
Читання художньої літератури		Казки, притчі, оповідання є дієвими засобами пізнання дитиною як навколишнього, так і свого внутрішнього світу. Визначальну роль художньої літератури в розвитку етичних уявлень дитини фахівці пояснюють особливістю літературних творів, специфікою їх сприймання, жвавим інтересом, який проявляє дитина до художньої літератури, різноманітністю методів роботи з використанням художніх творів. У художній літературі представлено весь набір моделей поведінки, майже всі моральні категорії, якості, ситуації морального вибору, які дитина зустрічає чи зустріне в реальному житті.  Норма в художніх творах постає не як поняття, а як модель поведінки, а найвищі якості людини демонструються на прикладах яскравих образах персонажів. На тлі захопливого динамічного сюжету виразно протиставляються популярні етичні категорії (добро — зло,   щедрість — скупість, чесність — брехливість тощо), втілені в образах персонажів, кожен з яких має чітку моральну орієнтацію. У дитини формується особливий вид пізнання — у формі емоційних образів. Діти перевтілюються в улюблених персонажів, ідентифікують себе з ними, моделюючи їхні дії, глибоко переживають описані події, приймають позицію героя, наслідують те, що їх найбільше вражає. Самі по собі твори не розв’язують наявні проблеми та не компенсують «прогалини» духовно-морального розвитку дитини. Цілеспрямований розвиток етичних уявлень засобами художньої літератури передбачає не лише правильний відбір творів, а й створення умов для повноцінного активного сприймання, переходу до активної дії, до організованої систематичної роботи
Театралізована діяльність		Дитина отримує величезне задоволення, відчуває радість, захоплення та інтерес, намагаючись відтворити образи персонажів улюблених казок, комедійних або драматичних історій. Під час театральної діяльності дитина відтворює певний сценічний образ, використовуючи засоби міміки, пантоміміки, виразного мовленнєвого інтонування. Значне місце в роботі посідає також художньо-мовленнєва діяльність, що передбачає виразне виконання віршів, монологів та діалогів, розповідання казок, оповідань, віршів.  Це дає можливість дитині самовиражатися, самостверджуватися, розвивати особистісні якості — самооцінку, впевненість, відповідальність, моральну зрілість тощо.

Організація діяльності щодо формування морально-етичних цінностей дитини

 Розробіть програму психологічних занять із дітьми, спрямованих на духовно-моральний розвиток. Така програма має містити вищі здобутки народної мудрості, закодовані в змісті казок, притч, оповідань, ігор, спрямованих на духовно-моральний розвиток, художньої творчості. Оптимально її можна розраховувати на 30 занять упродовж року.

 Орієнтуйтеся на структуру моральної сфери особистості, що містить такі компоненти:

-когнітивний (моральна свідомість) — знання моральних норм, знання про те, що є добром, а що злом;

- емоційний (моральні почуття) — почуття, які викликають у дитини ці норми (дитина може знати, що бути жадібним погано, і водночас негативно ставитися до цієї норми — бути жадібним так вигідно) ;

-поведінковий (моральна спрямованість поведінки) — реальна поведінка дитини, що може як відповідати моральним нормам, так і суперечити їм.

Програму щодо організації духовно-морального розвитку особистості дитини можна умовно поділити на три блоки:

- розвиток емоційної сфери;

- ознайомлення з моральними рисами характеру;

- розвиток комунікативних здібностей.

Кожен блок, з одного боку, логічно пов’язаний з іншим, а з другого боку, є самостійним. Це дає змогу використовувати ці блоки як комплексно, так і окремо. Їх можна використовувати під час роботи з дітьми різного віку.

 Програма присвячена розвитку особистості, а не розвитку пізнавальних процесів (уваги, мислення тощо), тому психологічні заняття мають свою специфіку, їх організація відрізняється від звичайних занять у дитячому садку.

 Оскільки ефективне засвоєння цінностей відбувається на емоційній основі, використовуйте під час занять елементи:

-театральної педагогіки;

- психогімнастики;

- гри;

- бесіди;

- малювання;

- ліпки;

- аплікації;

- оригамі тощо.

Програма морального виховання дитини покликана поступово сповнити душу дитини основними життєвими смислами, сформувати її духовно-моральну орієнтацію, пріоритет морального в особистих життєвих установках та поведінці, щоб вона зростала творчою, активною, емоційно чуйною, доброю, доброзичливою, вихованою та культурною особистістю.

               

  Екологічне виховання дітей дошкільного віку засобами технології ТРВЗ консультація на тему. ТРВЗ  в розвитку дошкільника. Екологічне виховання дошкільників за допомогою прийомів ТРВЗ

            Екологія та ТРВЗ

екологічне  стан нашої планети і тенденція до його погіршення вимагають від нині живучих людей розуміння ситуації, що склалася і свідомого ставлення до неї.

екологічне  виховання має на увазі ознайомлення дітей з природою. Природа-невичерпне джерело збагачення. Діти постійно в тій або іншій формі стикаються з нею. Їх залучають зелені ліси і луки, яскраві квіти, метелики, жуки, птахи, звірі, які падають пластівці снігу, струмочки і галявини. Нескінченно різноманітний світ природи спонукає у дітей живий інтерес, допитливість, спонукає інтерес їх до гри, трудової, художньої діяльності. Однак далеко не все може бути правильно зрозуміло дітьми при самостійному спілкуванні з природою, далеко не завжди при цьому формується правильне ставлення до рослин і тварин.

Я задаюся питанням: «Що знають діти про природу? Яке їхнє ставлення до неї? »

Мої спостереження показали, що дошкільнята проявляють великий інтерес до природи, але знання, які вони отримують часом уривчасті і безсистемні.

Я стала шукати шляхи вирішення цих проблем, визначивши основний зміст екологічного  виховання як формування усвідомлено-правильного ставлення до природи, до її явищ і об'єктів.

Я пропоную непросте накопичення знань про навколишній світ, а частково самостійне розуміння, з подачі вихователя, потрібної інформації для подальшого вирішення природних суперечностей; пояснення явищ, що відбуваються і наявних властивостей в живому світі; для накопичення знань про природу і вміння жити в злагоді з нею.

Всім відомо, що дитина з радістю пізнає і досліджує те, що для нього представляє інтерес. Тому перша і головна задача, яку я ставлю перед собою в роботі  з дітьми - це спочатку зацікавити об'єктом, а потім вже про нього говорити, досліджувати, розкривати його сутність, взаємозв'язку в навколишньому світі.

Я відібрала деякі методи і прийоми і пропоную вчити дітей вирішувати екологічні завдання за допомогою ТРІЗовскіе протиріч. Чим таке рішення ефективніше? Виявлення протиріч дозволяє дитині виявити саму суть: Проблему. Поставити себе на місце природного об'єкта, знайти ті природні ресурси, які можуть допомогти вирішити цю задачу, так, щоб не нашкодити оточуючим. Цей підхід дозволяє дитині глибше зрозуміти системність навколишнього природного світу, його «Дослідницька»  діяльність розвиває і закріплює пізнавальне ставлення дитини до природи.

Велике значення для розвитку розумових здібностей дітей мають спостереження за різними явищами природи. Небо, вода і земля, поля і ліси, гроза, шум вітру, фарби золотої осені, пробудження природи навесні - все це емоційно впливає на дитину, спонукає його висловитися.

Наприклад, спостереження за «Живими хмарами». ставлю дітям питання: «Куди вони пливуть?», «Які вести несуть?», «Про що мріють?», «Про що розкажуть, що покажуть?». Потім пропоную дітям «Оживити вітер». подумати, поміркувати: Хто його мама? Хто його друзі? Який буває характер у вітру? Про що сперечається вітер з сонцем? Під час спостереження використовую прийом емпатіі- пропоную дітям уявити себе на місці спостережуваного.

Спостерігаючи за падаючим снігом і розглядаючи сніжинки, вони порівнювали їх з паличками, крупинками, красивими зірочками, використовуючи пряму аналогію. Чи помічали, що сніжинки швидко тануть на долоньці, добре видно на темних предметах. Я знайомила дітей з властивостями снігу в різну погоду. Найбільш доступно і точно показати дітям властивості води допоміг ТРІЗ- ський прийом«Моделювання маленькими чоловічками».

М. М. Ч. дозволяє кожному з гравців випробувати на собі, що відчуває модельований об'єкт. Суть в тому, що потрібно уявити собі: Все, що нас оточує, складається з безлічі маленьких чоловічків.

Цікаво проходить відгадування загадок по моделям: Дається готова (Або складається дітьми)  графічна модель, діти відгадують, що зображено на модел

наприклад: Я пропоную дітям картку з графічним зображенням і питаю: «Що може бути тут зображено?»

відповіді дітей:

Газ в трубі, порожня банку, вулкан, порожній холодильник, вхід до печери.

В .: а якщо в цю загадку прибіжить водний чоловічок і стане поряд з повітряним?

Д .: вода під водою, каструля з киплячою водою, шприц з ліками, шланг з водою.

Під час обговорення я намагаюся не показувати дітям готові відповіді, ситуації, -а підвести їх питаннями до правильного рішення, так, щоб у них склалося враження, що вони це придумали.

Це дозволяє виховувати в дітях такі необхідні якості, як впевненість в собі, вміння вирішувати життєві завдання самостійно, без допомоги дорослого, знімає страх придумати щось абсолютно нове, досі дитині не відоме

Публікації по темі:

«Система роботи по залученню батьків в освітній процес» З досвіду роботи підготовчої групи  Освітній процес - це соціально-організована діяльність, що розвивається в часі і рамках певної педагогічної системи.

Шановні колеги працюючи в корекційної ДОУ (діти з ОНР) прийшла до висновку, використання здоров'язберігаючих технологій в логопедичної.

З досвіду роботи «Спільне дозвілля як одна форм роботи з батьками»  Сім'я для дитини - це маленький світ, в якому він знаходить приклади для наслідування, вчиться жити в суспільстві. Але, на жаль, у батьків.

«Батьківські збори як інноваційна форма роботи з сім'єю в умовах сучасних вимог» (з досвіду роботи)  Батьки - найголовніші вихователі в життя свою дитину. А дошкільні установи, школи, ВНЗ направляють, підтримують дітей в їх подальшій.

Узагальнення досвіду роботи «Різноманітні форми роботи з сім'єю для створення єдиного простору»  Умови виникнення досвіду Контингент моїх вихованців різноманітний і представлений різними соціальними верствами. Підсумки спостережень, аналіз.

ТРИЗ в екологічному вихованні дошкільнят.

Сьогодні екологія - не тільки наука про взаємини живих організмів один з одним і з навколишнім середовищем, це світогляд.

Тому на перший план в системі роботи з екологічного виховання необхідно вивести формування основ екологічної свідомості, розуміння загальних законів розвитку матеріального світу, а не просто набір відомостей про природні об'єкти і явища.

Процес формування особистості в цілому і екологічне виховання зокрема повинні спиратися на систему наукових природознавчих знань. Щоб ці знання стали частиною внутрішньої культури і почали впливати на систему потреб, які диктують мотиви поведінки дитини, необхідно зробити їх придбання і засвоєння емоційно забарвленими радістю від зустрічей з природою, прагнення глибше зрозуміти її, емпатією, любов'ю до рідної землі, почуттям відповідальності перед нею.

Маленький людина повинна поступово готуватися до вирішення різного роду завдань (в тому числі дослідного, екологічного плану), які поставить перед ним життя, повна протиріч і проблем. Щоб навчитися вирішувати їх, потрібно сформувати певний образ мислення,розкрити творчий потенціал кожної дитини.

Практика показала, що за допомогою традиційних форм роботи не можна повною мірою вирішити цю проблему. Необхідно застосування нових форм, методів і технологій.

На мій погляд, однією з ефективних педагогічних технологій для розвитку творчості у дітей є ТРИЗ - Теорія рішення винахідницьких задач. Вона виникла в нашій країні в 50-х роках зусиллями видатного російського вченого, винахідника, письменника - фантаста Генріха Сауловича Альтшуллера. ТРИЗ являє собою унікальний інструмент для пошуку оригінальних ідей, розвитку творчої особистості, доказом того, що творчості можна і потрібно навчати.

метою використання даної технології   в дитячому садку є розвиток з одного боку, таких якостей мислення, як гнучкість, рухливість, системність, диалектичность; з іншого - пошукової активності, прагнення до новизни; мови і творчої уяви; підготовка особистості дитини до життя в динамічно змінюється.

У повсякденному житті дитина стикається з незнайомими предметами і явищами природи. Безпосередній досвід дитини не може служити матеріалом для самостійного узагальнення, для аналізу явищ, для встановлення залежностей між ними. Встановити постійні і необхідні зв'язки і відносини між - значить відкрити закон. Дитина зробити цього не може, тому йому слід допомогти - дати спосіб пізнання світу, а не просто озброїти знаннями. ТРИЗ - технологія як універсальний інструмент використовується в різних видах діяльності: продуктивної, ігровий, пізнавальної (дослідно - експериментальної), побутової і знаходить відображення в малюнках, розповідях, рухах, виробах, і звичайно в іграх.

З огляду на актуальність даної теми і педагогічну цінність ТРИЗ-технології визначила мету і завдання:

мета : Створення умов для екологічного виховання дошкільнят.

завдання:

Створити відповідну предметно-розвиваюче середовище в групі;

Розвивати фантазію дітей, навчити їх мислити системно, з розумінням процесів, що відбуваються в навколишньому світі.

Привернути увагу батьків до даної теми, озброїти їх елементарними знаннями і навичками у використанні ТРИЗ - технології.

Вивчивши ТРИЗ - технологію, досвід роботи в даному напрямку інших педагогів, Я визначила основні методи і прийоми, за рішенням завдань екологічного виховання.

В арсеналі технології ТРВЗ існує безліч методів і прийомів, які добре зарекомендували себе в роботі з дітьми дошкільного віку. Розповім про деякі з них:

- Метод протиріччя (проблемні ситуації).   Цей метод допомагає побачити в навколишньої дійсності протиріччя, навчитися їх формулювати і вирішувати. Вирішувати проблемні ситуації, знаходити протиріччя початку з дітьми молодшого віку, використовуючи для цього варіантигри «Добре - погано».   Діти відповідали, що добре, що погано на прикладі природних явищ «Мороз - це добре, тому - що сніг не тане, можна кататися на санках, ковзанах. Мороз - це погано, тому - що руки мерзнуть, можна довго гуляти, можна захворіти і т.д. »Іноді ділила дітей на групи - одна група говорить, що добре, а друга - що погано.

У методі протиріч також використовувала гри «Навпаки», як зіставлення і вміння будувати складні речення.

На прикладі тварин:

Вовк злий, а лисиця хитра (повадки)

Вовк сірий, а лисиця руда (зовнішність)

Олень великий, а заєць маленький (розмір)

Собака живе в будці, а ведмідь у лісі (місце існування)

Півень - птах, а кішка - тварина (вид)

У старших групах цей варіант гри використовується для того, щоб наділяти тварин зворотними якостями. «Заєць був боягузливим, а став хоробрим; був маленьким, а став великим ».

Так само один з варіантів вирішення протиріччя - гра «Небезпечно безпечно» наприклад: собака небезпечна, коли її дражниш. Гра «Чи подобається - не подобатися» наприклад: подобається, що лось високий, не подобається що не можна сісти і покататися.

- Метод мозкового штурму.   Це оперативний метод вирішення проблеми на основі стимулювання творчої активності, при якому учасникам обговорення пропонують висловити якомога більшу кількість варіантів рішень, в тому числі самих фантастичних.Відмінною особливістю методу є заборона на критику і оцінку.  Потім із загального числа висловлених ідей відбирають найбільш вдалі, які можуть бути використані на практиці.

Цей метод я використовувала для вирішення різних екологічних проблем. Наприклад: «Що будемо робити, щоб повітря було чистіше?», «Що потрібно зробити, що б на ділянці було красиво?» І т.д.

Однією з різновидів мозкового штурму, його вдосконаленою формою є -синектика.   В основі методу синектика лежить використання різних аналогій: прямої, функціональної, Фантастичною.Так як аналогія - це подібність предметів і явищ з яких-небудь властивостях і ознаках, треба спочатку навчити дітей визначати властивості та ознаки предметів, навчити їх порівнювати і класифікувати.

- Прийом прямої аналогії   почала використовувати з дітьми молодшого віку.

Пряма аналогія вчить дітей порівнювати тварина з різними об'єктами. Ігри «Хто на що схожий? »,« Дізнайся мене »(за зовнішнім виглядом). Наприклад: на що схожий їжак? (На щітку, игольниц, клубок) і т.д.

У старших групах ці порівняння ускладнюються.

- Прийом функціональної аналогії. Гра «На що схоже сонце?» (Сонце світить, гріє, радує і т.д. Схоже на лампочку, грубку, іграшку і т.д.)

Дуже цікавий

- Прийом фантастична аналогія . Діти порівнюють тварина (птицю) з його іграшковим, мальованим, сплетеним, глиняним і т.д. прототипом. Наприклад: що спільного і чим відрізняється кішка справжня і іграшкова? Цей прийом я почала використовувати з дітьми середнього віку як частина заняття по пізнавальному розвитку, малювання, ліплення, аплікації, під час спостережень за живою об'єктом.

- Прийом емпатії.   Використовую з молодшого віку. В основі цього методу лежить ототожнення самого себе з ким - небудь або чим - небудь, і як наслідок - вміння співпереживати цьому об'єкту. Ігри емпатії активізують розумову діяльність дітей, розвивають їх творчу уяву.

Навчання цьому об'єкту я проводила поетапно. Спочатку я сама розповідала, що відчуваю в ролі того чи іншого об'єкта, моя розповідь могли доповнювати діти. Потім діти самі розповідали, що представили або відчули в ролі об'єкта, а я доповнювала, уточнювала і розширювала їх подання. Підсумком було самостійно розповісти, без допомоги дорослого, про те. Що представив або відчув дитина в ролі об'єкта.

Дитині трьох років простіше відчути себе живим об'єктом і показати нескладні дії і розповісти що відчуває об'єкт. Тому ми з дітьми перевтілювалися в коників, які втомилися стрибати, в зайчика який сховався за пеньком, ведмедя який спить у барлозі.

Дітям середнього віку я пропонувала ототожнити себе з рукотворним об'єктом і знайти вихід з проблемної ситуації. «Ти кімнатна квітка. Тебе посадили в красивий горщик і забули полити. Що ти відчуваєш?".

- Типові прийоми фантазування   (ТПФ).   ( «Що було б, якби ... ..?»). Наприклад: що було б, якби не було води? Цей прийом широко використовую в практиці. І, звичайно, він приносить свої результати.

- Метод фокальних об'єктів. Сутність даного методу в перенесення властивостей одного об'єкта або декількох на інший. Він дозволяє не тільки розвивати уяву, мова, фантазію, а й управляти своїм мисленням.

Метод фокальних об'єктів почала використовувати з середньої групи як і рекомендується, тому що діти вже знають характерні особливості, звички тварин і птахів; знають основні відмінні ознаки диких і домашніх тварин, і птахів на основі цього можна створювати фантастичний образ тварини, птиці.

Як ми з дітьми проводили цю гру. Пропонувала дітям вибрати 2-3 об'єкти, потім назвати їх ознаки (не менше 4 для кожного) сама фіксувала. Те що говорять діти. Потім я пропонувала перенести ці ознаки або значення ознак по черзі на фокальний об'єкт. Наприклад: задумане слово весна (тобто фокальний об'єкт). Називаємо ще два - три об'єкти, сонце, кішка. Називаємо ознаки цих слів сонце - променисте, яскраве, тепле, світле. Кішка - чорна, м'яка, сіра, гладка. Тепер переносимо ці ознаки на фокальний об'єкт: весна промениста, весна чорна, весна сіра, весна тепла. Потім з дітьми обговорювали кожне поєднання, краще обігравати через ігри «Добре - погано», «Чи подобається не подобатися», «Зручно - незручно». Підсумком можна організувати продуктивну діяльність: малювання, ліплення, предмета з незвичайними властивостями або складання казки.

- Метод «Системний анали з » . методдопомагає розглянути світ в системі, як сукупність пов'язаних між собою певним чином елементів, зручно функціонують між собою. Його мета - визначити роль і місце об'єктів, і їх взаємодію в кожному елементу.

Дуже важливо при ознайомленні дітей з навколишнім світом показати: все, що нас оточує, взаємопов'язане, складається з частин і частиною чого - то є. Цей метод я використовую з молодшої групи. У цьому віці не обов'язково будувати перед дітьми екрани, досить будувати заняття, даючи об'єкт (систему) в цілому. Для знайомства з дитинчатами тварин я використовувала системний аналіз по горизонталі:

Зайченя - заєць - зайчина

Вовченя - вовк - вовк

По вертикалі, знайомила з частинами тіла тварин і середовищемпроживання. У старших групах використовуються всі 9 екранів.

- Метод маленьких чоловічків   полягає в використанні асоціативних малюнків для пояснення досліджуваних об'єктів. Знайомила з цим методом дітей з середнього віку. За допомогою цього методу діти складали схеми води в рідкому, твердому, газоподібному стані або самі ставали цими чоловічками.За допомогою методу маленьких чоловічків діти відображають перехід об'єкта з одного стану в інший, наприклад: «бурулька або лід перетворюються в воду, вода в пар».

Досвід роботи показав, що діти з великим інтересом освоюють запропоновані методи і прийоми і успішно їх застосовують.

Кожен метод технології ТРВЗ в освітній діяльності - це гра. Після закінчення таких ігор діти не втомлюються, вони просто грали.

Всі вище викладені методи допомогли мені домогтися певних результатів: діти навчилися вільно висловлюватися, думати вголос, нестандартно мислити, вміють міркувати, робити найпростіші висновки.

Висновки про результати моєї роботи поформування екологічних знань і уявлень у дітей можна буде зробити в кінці року на підставі діагностичного обстеження.

«Правове виховання дошкільнят» - Право на медичний догляд. Знають всі на світі дорослі і діти, Що сім'я наш найкращий друг на великій планеті. Сім'єю потрібно дорожити! Право на життя і виховання в своїй родині. Правове виховання дошкільнят. Без сім'ї надійної людям не прожити пам'ятайте! Право на відпочинок. У нашому садочку не тільки навчають, розвивають, загартовують.

«Ігри для дошкільнят» - Моторика. Навіщо? 7.Режіссёрская гра. Структура сюжетно-рольової гри. Ранній вік. Мовні функції. Види висловлювань. Немов горе з надією Покличуть з вікна ... Дзвіницею нетутешній Ольга Ігорівна ... Експериментування з мовою, знаковими системами. Кудінова Юлія. Р.тел. 66-50-72. Батько. Х. Дитина.

«Розвиток пам'яті у дошкільників» - Результати констатуючого і контрольного експериментів. Завдання: Вплив корекційної роботи на процес розвитку довільної пам'яті. Умови проведення діагностичного обстеження: Особливості розвитку пам'яті дітей з ЗПР. Вимоги до дидактичним іграм: Наслідки порушення пам'яті: Комплекс ігор.

«Екологія для дошкільнят» - Екологічне виховання через ознайомлення дошкільнят з живою природою. З святом 8 березня. Формування пізнавальних, практичних та творчих умінь екологічного характеру у дітей дошкільного віку. Мета нашої роботи: Формування почав екологічної культури особистості дошкільнят, що має на увазі сформований екологічну свідомість, екологічно орієнтоване поведінку і діяльності в природі, природоохоронне ставлення, пізнавальний інтерес до знань про рідний край.

«Психологічне здоров'я дошкільника» - В перехідний період з дошкільного в молодший шкільний вік основним процесом є процес підготовки до школи. Об'єктом дослідження є психологічне здоров'я випускників дошкільних освітніх установ і молодших школярів. Результати дослідження за методикою самооцінки «Дерево» лампи Д.

«Моральне виховання дошкільників» - Сьогодні матеріальні цінності домінують над духовними. В даний час виходить досить багато методичної літератури з даного питання. Складність вирішення даного завдання, пов'язана, перш за все, з віком дітей. Сучасні підходи до морально-патріотичного виховання дошкільнят. Змінилося і ставлення людей до Батьківщини.
Досвід роботи вихователя дитячого садка. Використання ТРИЗ в екологічному вихованні дошкільнят
Проблема екології в даний час є однією з найбільш важливих для існування життя на Землі.
  У літературі є маса рад, як розповісти дітям про те, що відбувається в природі і найчастіше ці знання даються дітям в готовому вигляді - «так було і так є», а не видобуваються самими дітьми, як це радить ТРИЗ. При вирішенні завдань, складених на екологічних протиріччях, спираючись на отримані знання можна зробити свої висновки. Отримуючи нові і закріплюючи старі знання, але вже на понятійної основі, діти і дорослі глибше розуміють все, що відбувається в природі, в оточуючому світі.
  Всі дошкільні працівники знають, що дитина з радістю пізнає і досліджує те, що для нього представляє інтерес. Перша і головна задача педагога спочатку зацікавити дітей об'єктом, а вже потім про нього говорити, досліджувати, розкривати його сутність і взаємозв'язки в навколишньому світі. Таке ж завдання стоїть і в роботі з педагогами: спочатку зацікавити даною технологією, а потім вже приступати до її вивчення.
  Всі знають, що легше за все зацікавити не готовими знаннями, а загадками. У навколишньому нас природі, так і в житті їх так багато, що ми розгадуємо їх все своє життя. Але найчастіше не замислюємося над тим, як завдання виживання вирішує людина, та чи інша тварина, і навіть рослина, а воліємо знати те, що лежить на поверхні наших уявлень, що, як нам здається, ми знали завжди.
  Різноманітність, яскравість, краса природи, наочність її зв'язків і залежностей забезпечує доступність їх розуміння дітьми і справляють істотний вплив на вдосконалення їх розумової діяльності, що проявляється в розвитку логічності, самостійності мислення.
В основному все це можливо в процесі спостереження. Розвиток здатності до спостереження дає дитині можливість не тільки сприймати красу природи, але і дізнаватися нове про тварин, рослинах, про явища неживої природи. Спостереження можуть бути короткочасними, протягом декількох хвилин, і більш тривалими, протягом декількох днів. В процесі короткочасних спостережень діти помічають зовнішні особливості об'єктів, наприклад, забарвлення квітів і величину листя у рослин, спосіб пересування тварин і видавані ними звуки, властивості снігу, землі, піску. Тривалі спостереження дозволяють простежувати послідовність зміни сезонів, розвиток рослин з насіння, за зростанням домашніх тварин. Можна також за допомогою комп'ютерних технологій спостерігати за об'єктами, недоступними нам в даний час. Для цієї мети ми використовуємо системний підхід до навколишнього світу. У процесі творчого освоєння будь-якого нового матеріалу перед дітьми виникають дві послідовні завдання:
  розпізнавати явища (об'єкт), його ознаки, сторони, складові елементи, зв'язки і відносини;
  описати його, пояснити причину і спосіб існування.

  Діти отримують можливість спостерігати, як змінюється об'єкт з плином часу. Для цього ми також використовуємо системний оператор.
  «Системний оператор»
  Умовні позначення:
  Ф - функція

С - система
  ННС - над ... надсистема
  ППС - під ... підсистема

З його допомогою вирішуємо наступні завдання:
  вчимо бачити в цілому частини об'єкта і навпаки;
  минуле і майбутнє системи і її частин;
  виділяти основні і допоміжні функції (характеристики) системи;
  вчимо оперувати екранами системного оператора при розгляданні реальних і створенні фантастичних об'єктів.
  Оскільки в процесі спостережень найчастіше вивчення об'єкта ведеться шляхом порівняння за кольором, формою, розміром, властивостям, функцій з уже відомим об'єктом, систематично використовуємо для цього пряму аналогію.
  На заняттях і в повсякденному житті наші вихованці із задоволенням грають в ігри «У країні схожості», «З чим можна порівняти», «Що схоже на фрукти та овочі» та інші.
  Граючи, дитина легко, швидко і творчо, непомітно для себе засвоює нові і застосовує вже отримані знання. З метою ознайомлення з об'єктами або явищами природи ми даємо можливість доторкнутися, понюхати, послухати, спробувати на смак, тобто відчути на собі безпосередній вплив предметів і явищ навколишнього світу. Наприклад, стан погоди діти сприймають на прогулянках, властивості води вивчають в процесі вмивання.
Поступово конкретні уявлення про об'єкт, погоді дошкільнята починають позначати символами. Це вже графічна символічна аналогія. Цей метод можна закріплювати в іграх «Знайди свій будиночок», «Знайди схоже», «Чия тінь?», «Подарунки», «Що сховалося на галявині?». В ході цих ігор діти асоціюють реальні зображення овочів, фруктів, квітів, тварин з геометричними фігурами, знаходять їх зображення в тіньовому варіанті.
  За допомогою різних прийомів вирішення протиріч ми вирішуємо такі проблеми: як можна погуляти в дощову погоду, щоб не намокнути ,; в морозний день, щоб не замерзнути; що робити, якщо двір восени закиданий листям, а взимку снігом; що робити, щоб не обгоріти на сонці, не заблукати вночі і інше.
  За допомогою гри «Добре-погано» намагаємося в будь-якому об'єкті знайти позитивні і негативні сторони, якості. Наприклад: дощ - це добре чи погано?
Добре:
  Напоїть рослини, птахів,
  буде не так жарко,
  змиє пил і бруд з деревпогано:

  Буде бруд,

  не можна пограти на вулиці з друзями,

  нудно, сіро на вулиці восени в дощ

  Використовуємо прийоми емпатії (здатність до співпереживання) при читанні літературних творів. Діти уявляють себе в образі пташок, дерев, квітів, вчаться чути природу.

  Наших вихованців привертає експериментування. І ось тут дуже вміти метод моделювання маленькими чоловічками. Діти вже в образі рідких, твердих і газоподібних чоловічків зображують об'єкт, предмет, явище.

  Методів і прийомів використання ТРВЗ у вивченні екології дошкільнятами дуже багато. Це тільки деякі з них, але і вони дуже важливі в розвитку малюків.

  Така ТРИЗ - теорія рішення винахідницьких задач.

Екологічне виховання засобами ТРВЗ - педагогіки

«Є таке тверде правило. Встав вранці, вмився, привів себе в порядок - і відразу ж приведи в порядок свою планету ».

Антуан де Сент-Екзюпері

"Маленький принц"

Людство стоїть перед обличчям екологічної катастрофи. Причиною порушення екологічної рівноваги послужило споживацьке ставлення людей до навколишнього світу. Сьогодні екологія - не тільки наука про взаємини живих організмів один з одним і з навколишнім середовищем, це світогляд.   Тому на перший план в системі роботи з екологічного виховання необхідно винести формування основ екологічної свідомості, розуміння общіхзаконов розвитку матеріального світу, а не просто набір відомостей про природні об'єкти і явища.

Процес формування особистості дошкільника в цілому і екологічне виховання зокрема повинні спиратися на систему знань, яка включає елементарні відомості про біосферу (жива природа: рослини, тварини, людина; нежива природа); про такі поняття, як рух, здоров'я, життя, смерть; про екологічний просторі. Особливе місце в цій системі повинні займати знання про людину як про частину природи, як про сам розумному істоту, від якого в значній мірі залежить майбутнє біосфери.

Щоб ці знання стали частиною внутрішньої культури і почали впливати на систему потреб, які диктують мотиви поведінки дитини, необхідно зробити їх придбання і засвоєння емоційно забарвленими радістю від зустрічі з природою, прагненням глибше зрозуміти її, емпатією, любов'ю до рідної землі, почуттям відповідальності перед нею.

Системний підхід.

Це можливо тільки при системному підході до ознайомлення з природою і природоохоронною діяльністю. Серед освітніх технологій, що дозволяють реалізувати це завдання, на перший план сьогодні виходить ТРВЗ-педагогіка.

Мета - підготовка до сприйняття і вирішення завдань.

Маленький людина повинна поступово готуватися до вирішення різного роду завдань (в тому числі дослідного, екологічного плану), які поставить перед ним життя, повна протиріч і проблем. Щоб навчитися вирішувати їх, потрібні сформувати певний образ мислення.

Завдання екологічного виховання.

Розуміння людиною самоцінності природи.

Усвідомлення себе як частини природи.

Виховання шанобливого ставлення до всіх без винятку об'єктів природи незалежно від наших симпатій і антипатій.

Розуміння взаємозв'язків і взаємозалежності в природі.

Виховання активної життєвої позиції.

Навчання азам екологічної безпеки.

Формування позитивно-позитивного ставлення до навколишнього світу.

Формування вміння раціонально використовувати природні багатства.

Підведення до розуміння неповторності та краси навколишнього світу.

У більшості програм виховання і навчання дітей дошкільного віку досить багато уваги приділяється знань загальноосвітнього циклу і недостатньо - виховним завданням. Але з більшістю уявлень діти вже знайомі стихійно, і головний сенс навчання - систематизувати знання, закріплювати вміння вільно ними користуватися в самостійної пізнавальної діяльності.

Дорослі, часто неусвідомлено, прагнуть прищепити своїм вихованцям певні уявлення і правила поведінки. Дітям залишається тільки їх запам'ятати і при необхідності відтворити. Однак світосприйняття дитини більшою мірою, ніж у дорослого, базується на почуттях і емоціях.

Ця програма побудована на принципах розвиваючого навчання і спрямована на розвиток особистості дитини: вміння порівнювати і узагальнювати власні спостереження, бачити і розуміти красу навколишнього світу.

Пріоритет у навчанні віддається не просто запам'ятовування і механічному відтворення знань, а розуміння та оцінки того, що відбувається, елементам системного аналізу, спільної практичної діяльності вихователя і дітей.

Основна ідея програми - усвідомлення дитиною нерозривної єдності світу природи і людини, осягнення причинно-наслідкових зв'язків в навколишньому світі, формування первинних понять про шляхи творення свого здоров'я, формування почав екологічного світогляду та культури.

Програма складається з чотирьох розділів.

У першому розділі «Світ навколо нас» діти знайомляться з доступними їхньому розумінню різними компонентами навколишнього світу (окремі об'єкти і явища). Наступні розділи дають додаткову інформацію про кожному компоненті. Потім вони розглядаються у взаємозв'язку - розділ «Планета - наш дім, а ми - господарі в ньому».

У кожному розділі дві частини: навчальний компонент (початкові відомості про природу) і виховує компонент (розуміння значення природи, її естетична оцінка, дбайливе до неї ставлення).

Зміст матеріалу одночасно є і системою відомостей, які повинен засвоїти дошкільник, і доступним за формою розповіддю, який можна просто прочитати дітям. В кінці кожної частини виділені основні принципи, на основі яких формується екологічна свідомість дошкільника. Педагоги мають можливість самостійно вибирати матеріал відповідно до сезону, особливостями контингенту дітей, особистими інтересами дітей і педагогів.

Засоби ТРИЗ - РТВ - технології в дошкільній практиці.

Основні методи роботи:

а) безпосереднє спостереження не тільки в природі, а й за діяльністю людини. Мета - звернути увагу на взаємозв'язок і взаємозалежність всіх явищ;

б) систему ігор, що складається з декількох блоків:

· Ігри на пізнання і класифікацію об'єктів навколишнього світу, розуміння єдності всіх його складових, законів його розвитку: «Природний світ буває різним», «Назви одним словом», «Що спільного», «Що частина чого», «Риби - птиці - звірі» , «Ланцюжок», «Хто, де живе», «Літає, плаває, бігає» і ін .;

· Ігри на розвиток чуттєвого сприйняття (робота аналізаторів): «Світ звуків», «Наші помічники», «Дізнайся по запаху», «Чудесний мішечок», «Чарівні звуки», «Який овоч (фрукт) ти з'їв»;

· Ігри, що сприяють формуванню основ екологічної самосвідомості: «Добре - погано», «Один - добре, багато - погано», «Що буде, якщо», «Бережіть природу» і ін .;

· Ігри на розвиток навички аналізу ситуацій через цілеспрямоване звуження поля пошуку (гра «Так-ні»);

в) системний аналіз (гра «Чарівний екран»).

Форми організації роботи.

Системний підхід передбачає взаіомосвязь різних активних видів активної деятельностідетей: театральної, дослідницької, образотворчої, рухової, рекомендуємо гри. Тому, їм приділено особоевніманіе. Прямуємо дотримуватися таких правил:

· не змушувати дитину грати, а створювати умови для виникнення інтересу до гри;

· не стримувати рухову активність дітей;

· хвалити дитину за успіхи;

· не давати негативних оцінок при помилках дітей.

Крім ігрової діяльності, дуже важливо залучати дошкільнят в дослідну роботу - проведення найпростіших дослідів, спостережень. Досліди чимось нагадують фокуси, а головне - діти все роблять самі.

Дослідницька робота допомагає розвинути пізнавальний інтерес дитини, його мислення, вміння узагальнювати. Тому на початку проведення дослідів корисно запропонувати вихованцям висловити свої гіпотези про очікувані результати, а в кінці роботи обов'язково обговорити їх.

«ТРВЗ технологія вдома і в дитячому саду»

Розглядається ТРВЗ-методологія пошуку нових розв’язань, що дає стабільні позитивні результати.

Упродовж усього життя діти будуть зустрічатися зі змінами: соціальними, політичними, в оточенні, в науці, технологіях й промисловості, що впливають на ринок праці. Швидкі зміни, що відбуваються в навколишньому світі сьогодні, зумовлюють необхідність розвивати в дітях бажання вчитися впродовж всього свого життя. Для того, щоб розвинути внутрішній стимул до навчання, необхідно «закласти» фундамент для формування світогляду, знань, вмінь, що є життєвою необхідністю для подолання проблем сьогодення і тих, що потрібно буде вирішувати в XXI столітті.

Діти найкраще розвиваються, якщо вони внутрішньо готові до навчання. Ретельно сплановане оточення заохочує дітей до дослідження, експериментування і творчості.

У сучасному світі дуже важливо вміти не тільки засвоювати певні знання, а й оперувати ними, застосовувати їх у розв’язанні як життєвих так і професійних проблем, мислити творчо, креативно. І основи цієї здатності я закладаю у своїх вихованців з дошкільного віку. Зокрема, застосовую наукову технологію розвитку творчості ТРВЗ.

Це методологія пошуку нових розв’язань, що дає стабільні позитивні результати. Родоначальником її є вчений-дослідник, письменник-фантаст Генріх Саулович Альтшуллер, що заснував її у 1946 р. Г.С. Альтшуллер визначив наступні завдання своєї методики: «ТРВЗ перетворює вироблення нових технологічних ідей в точну науку, розв’язування винахідницьких  завдань – замість пошуків «наосліп» – будується на системі логічних операцій» [5].

ТРВЗ створює принцип, який допомагає знайти вихід з будь-якої ситуації, а ґрунтується на використанні різних методів творчого мислення.

Останнім часом методика ТРВЗ у дитячому садку стає дуже популярною. Не порушуючи ігрового процесу, і не втрачаючи інтересу до занять, дитина розвивається інтелектуально, пізнає нове і адаптується до багатьох ситуацій, які можуть зустрітися їй в майбутньому дорослому житті.

Спираючись на наукові розробки Г.С. Альтшуллера, статті В.Г.Зарицької, Н.В.Бухлова, вивчаючи досвід колег, дитячих садків, в своїй практичній роботі я часто використовую технологію, яка  ґрунтується на підборі творчих завдань, які розвивають у дітей асоціативне, логічне мислення, творчі завдання, які сприяють розвитку креативності у дитини, зокрема, використовую методику ТРВЗ.

Творчі завдання, які я підбираю, враховуючи вікові можливості дітей, рівень розвитку кожної дитини або підгрупи дітей  реалізую  в роботі з дітьми у таких видах діяльності як заняття з математики, малювання, розвитку мови… Зазвичай, творчі завдання, які я використовую в роботі, мають декілька варіантів вирішення, тому я вчу дітей обирати правильний варіант і обґрунтувати свій вибір. Наприклад, закріплюючи знання про геометричні фігури, при роботі з карткою на занятті з математики діти обирали зайву фігуру. Правильними були кілька варіантів, необхідно було пояснити, чому вибрали саме цей варіант. Підбираючи творчі завдання для групи дітей, я враховую рівень розвитку кожної дитини (індивідуальний та диференційований підхід). Завдання мають різні рівні складності.

Наприклад: гра «Танграм» - спочатку пропоную дітям скласти квадрат з менших квадратів, а потім ускладнюю пропоную трикутники, які треба об’єднати в малі квадрати. А з них потім скласти великий квадрат.

При складанні розповіді за серією картин спочатку даю таку кількість картин, які треба узгодити в послідовності подій, на них зображених. Ускладнення: обираю завдання при невеликій кількості картинок і дітям треба доміркувати сюжет.

Творчі завдання пожвавлюють пізнавальну діяльність, позитивно впливають на активність дітей. Творчі завдання я використовую: під час індивідуального й колективного спілкування з дітьми; у різних видах доступної дітям дошкільного віку діяльності (гра, навчання, праця, творчість); під час проведення режимних процесів (ранкового прийому, занять у дитячому садку, денної та вечірньої прогулянок, самостійної ігрової діяльності дітей ).

Заняття, які я пропоную дітям, будую за такими правилами: мінімум повідомлень і максимум роздумів; оптимальна форма організації обговорень проблемних ситуацій; системний підхід (все в світі взаємопов’язане і будь-яке явище повинно розглядатися з дидактичною метою); включення в процес пізнання всіх доступних для дитини розумових процесів і засобів сприймання; обов’язкова активація творчої уяви.

Впроваджуючи технологія ТРВЗ, я дотримуюсь поетапного впровадження завдань за їх складністю. На першому етапі вчу дітей знаходити, розв’язувати суперечності, не боятися негативного у об’єкті та явищі, системного підходу, бачення світу у взаємозв’язку його компонентів (дидактична гра «Пори року», «Що кому потрібно для роботи?», «Що спочатку, а що потім?»).

На другому етапі вчу винаходити «оживляти» предмети та явища, для цього використовую гру «Склади ціле», «Танграм», складання розповідей, придумування казок на запропоноване слово.

Під час опрацювання третього етапу діти складають казки за ситуаціями, визначають, які права героїв порушені, що можна зробити, аби їм допомогти. Використовую вправу «Зміни сюжет».

На четвертому етапі вчу дітей знаходити вихід з будь-якої ситуації, опираючись на набуті знання, пропоную подорож «Мандрівка по екологічній стежині», «Орієнтування на місцевості», вправу «Уяви себе казковим героєм.  Як би ти вчинив?». Ефективність цієї технології визначається доцільністю використання таких методів: метод спроб і помилок; метод контрольних запитань (МКЗ); метод мозкового штурму; метод фокальнихоб’єктів (МФО); метод морфологічного аналізу (ММА); метод функціонально-ціннісного аналізу (ФВА).

Керуючись даними методами мені вдається будувати навчально-виховний процес цікаво, жваво, активізувати мислення всіх учасників.

Найпростіший з методів творчого мислення – метод спроб і помилок. Його сутність полягає у розв’язанні проблемного завдання через добір різноманітних варіантів вирішення. Мисляча людина безсистемно перебирає різні варіанти: «А якщо зробити так?» Це найдавніший і найпростіший метод пошуку нових розв’язків. Вдаються до нього для розв’язання завдань нижчого рівня.

Використовуючи у своїй роботі метод спроб і помилок, я пропоную будь-які розв’язки, якими б безглуздими вони не здавалися на перший погляд. У дошкільнят можна сказати це перший крок до творчості.

Діти дуже люблять грати в гру "А що, коли б…” Наприклад, пропоную їм поміркувати: 1. А що, коли б кухар не вийшов на роботу? 2. А що, коли б забули насипати корм рибкам? 3. А що, коли б вранці не зійшло сонце?

Діти, охоче фантазують, висловлюючи найрізноманітніші пропозиції.

Метод контрольних запитань (МКЗ) є удосконаленим варіантом методу спроб і помилок, а також одним із методів активізації творчого мислення.

Перелік навідних запитань (спроб), за допомогою яких підводимо дітей до виконання поставленого завдання, найрізноманітніший, а саме:

максималізація – уявіть у казці про царівну-жабу, вона стала рости, чому? Підвести до того, що стріла - чарівна. Що можна ще в цьому об’єкті збільшувати по частинам?

мініатюризація – "Що можна, зменшити?”: зменшити футбольні ворота; звузити – спідничку; стиснути – м’яч;

універсалізація – придумати невластиві об’єктові частини, ознаки, елементи, послідовність: будинок, подібний до ракети; Дід Мороз без бороди; надати об’єктові незвичного вигляду: будиночок перетворюється на палац для принцеси; Колобок – на глобус; "оживлення” – надати неживому об’єктові ознак живої істоти: в казковій рукавичці домалювати вікна-очі, ротик; повітряна кулька, що сміється…

Метод суперечності. Суперечності – один з елементів діалектики (закон єдності й бо­ротьби протилежностей). На мові ТРВЗ звучить так: суперечність – наявність двох суперечливих якостей в одному об’єкті, коли на­явність однієї властивості виключає можливість інших.

Суперечності можуть бути технічними й фізичними. У побутовій ситуації вони зустрічаються в дитини на кожному кроці: Треба поїсти – будеш ситим, здоровим; не треба їсти – розтовстієш, буде важко. Битися погано – зробиш боляче; бийся – ти захищаєш слабкого, скривдженого.

Постійно відкриваючи перед дітьми «таємницю подвійного» у всьо­му, у кожному явищі (події, факті, речовині) – коли щось у ньому добре, а щось погано; щось корисне, а щось шкідливе; щось заважає, а щось потрібне. У них успішно формується просторове уявлення про оточуючі предмети, їх якості і сприяє вмінню фантазувати, придумувати протилежності до одного і того ж предмету, явища події.

Наприклад, заняття «Вогонь – друг, вогонь - ворог», діти висловлюють свої судження: - вогонь добрий – допомагає приготувати їжу,  вогонь злий – бо може все знищити.

Ігри: «Добре – погано», «Користь – шкода» – це ігри на вміння бачити суперечності. Діти вчаться бачити в навколишній дійсності суперечності, уміти їх формулювати. - Коли в людини добре серце, це погано. Чому?

- Коли зле серце, це добре. Чому?

Гра  «У поганому знайти гарне». Діти називають позитивні якості в негативних казкових героях.

Гра  «Погано». Передаючи іграшку (мишку) як естафету по колу один одному, на­звати позитивні й негативні якості, намагаючись не повторювати від­повідь товариша.

Наприклад:

Добре, що маленька, погано – що не жива.

Добре, що їсть зерно, погано – псує продукти.

Добре, що біжить, погано – її може зловити кіт.

Добре, що чай гарячий, погано – можна обпектися.

Добре, що достигли яблука, погано – не можна їх дістати.

Метод побудови моделей казок і створення їх із використанням ресурсів 

Нетрадиційний підхід – це уміння оригінально, незвично сприй­мати казку, творчо її перетворювати. І все це для того, щоб поліпшити казку, удосконалити її, змінити для блага людей.

Широке використання елементів ТРВЗ у роботі з казкою допомагає вводити оригінальні ситуації, змішувати кілька сюжетів в один (са­лат із казок): казки з іншим кінцем; казки-оживлялки; казки за трикутниками; осучаснені казки; казка-навпаки; казка-реклама; колаж з казок; казки від ляпкографії; казки від лічилок; казки від загадок; казки від потішок; казки від віршів; експерименти в казках; казки за змішаними образами (про неіснуючих тварин); казки від жартівливих питань.

Метод фокальних об’єктів (МФО) – це один із методів активізації творчої думки, який допомагав зняти психологічну інерцію (Психологічна інерція – це схильність до якогось конкретного методу і образу мислення при вирішенні завдання, ігнорування усіх можливостей, крім єдиної, яка зустрілась на самому початку. Психологічна інерція включає в себе відсутність гнучкості, силу звички, вузькопрактичний підхід, страх критики, і заважають творчому мисленню  і віднайти оригінальні вирішення.

Суть методу полягає в перенесенні ознак кількох випадково вибраних об’єктів на той, що розглядається. За допомогою МФО можна розв’язувати наступні завдання:

1. Придумати щось нове, видозмінивши або поліпшивши реальний об’єкт (нова транспортна іграшка, лялька моєї мрії).

2. Познайомити дітей з чимось новим або закріпити отримані знання, розглядаючи предмет з незвичного боку (ПДД з об’єктами живої і неживої природи).

3. Скласти розповідь чи казку про об’єкт, який розглядається, використовуючи знайдені ознаки («Пригоди домашніх тварин в лісі», «Звірі в лісі заблукали»).

Функціонально-вартісний аналіз (ФВА) – метод зменшення виробничих витрат за рахунок непотрібних функцій. Для дітей дошкільного віку він використовується для знаходження відповідей на питання: «Що й навіщо?», «Що можна робити з ним?», «Чим може слугувати?», «Для кого буде чим?». Наприклад, ставимо такі завдання-питання:

Чим може бути олівець, грибок, склянка, аркуш? (Олівець – вказівка, диригентська паличка, жезл, палиця). Проводиться гра «Що й навіщо?». Вчу використовувати в сюжетних іграх предмети замінники, наприклад: папірці – гроші, паличка – градусник, кубик – мило, ваза – цукорниця, телефон – пульт.

Ігри на системний аналіз: «Чим схожі?», «Що спільного?», «Як взаємопов’язані?». Продовженням теми впровадження ТРВЗ є тема: «Палички Д. Кюїзенера – засіб пізнання логіки в дошкільному віці».

Велика їх роль в реалізації принципу наочності, представленні складних абстрактних математичних понять у доступній малюкам формі, в оволодінні способами дій, необхідних для виникнення у дітей елементарних математичних уявлень. Важливі вони для накопичення чуттєвого досвіду, поступового переходу від конкретного до абстрактного, для розвитку бажання оволодіти числом, рахунком, вимірюванням, найпростішими обчисленнями, вирішення освітніх, виховних, розвиваючих завдань.

У мисленні дитини відбивається перш за все те, що спочатку відбувається в практичних діях з конкретними предметами. Робота з паличками дозволяє перевести практичні, зовнішні дії у внутрішній план, створити повне, виразне і в той же час досить узагальнене уявлення про поняття.

Виникнення уявлень як результат практичних дій дітей з предметами, виконання різноманітних практичних (матеріальних і матеріалізованих) операцій, які є основою для розумових дій, вироблення навичок рахунки, вимірювання, обчислень створюють передумови для загального розумового і математичного розвитку дітей.

І тому моїм завданням є стимулювати розумову і творчу активність дітей, залучати всіх до гри, послідовно підводити до думки, що правильними можуть бути різні варіанти розв’язку, іноді зовсім несхожі між собою. Використовуючи теорію розв’язання винахідницьких завдань, маю  можливість у цікавій незвичній формі забезпечувати розвиток пізнавальної активності дітей та підтримувати інтерес до навчальної продуктивної діяльності.

Навчання має бути цікавим. Сьогодні це твердження не потребує доведень. Одним із засобів, що забезпечують не тільки якісний, а й захоплюючий процес навчання – є система творчих завдань на основі методів ТРВЗ-технологій. Нехай стануть для нас девізом слова Великої Чайки  з повісті-притчі Р. Баха «Чайка на ім’я Джонатан Лівінгстон»: «Чим вище літає чайка, тим далі вона бачить». Давайте вчитися літати разом!

 ТРВЗ.Використання символічної синектики у роботі з дітьми дошкільного віку

Дошкільний період — найбільш оптимальний для розвитку пізнавальної сфери дитини. Тому формування в дошкільнят активно-пізнавального ставлення до навколишньої дійсності і здатності довільно регулювати власну пізнавальну діяльність набуває вирішального значення. У дошкільному віці дуже важливими є організація дитячого досвіду, його узагальнення та фіксація у вигляді еталонів, символів, умовних позначень, моделей тощо.

Одним із  ефективних та цікавих методів ТРВЗ (теорії розв’язання винахідницьких завдань) — є  метод символічної синектики, тобто відображення реального світу різними символами і знаками. Людство створило велику кількість символів, і складність полягає не в тому, щоб засвоїти правила їх уживання, а в тому, щоб розуміти і запам’ятати, що саме вони означають. Цей метод сприяє розвитку в дошкільнят багатої уяви, здатності до перетворень, уміння  знайти приховані залежності та зв’язки, допомагає мислити нестандартними образами. Адже основою розвитку розумових здібностей є оволодіння дитиною діями заміщення і наочного моделювання.  Як відомо, жодна діяльність людини не відбувається без використання знаково-символічних засобів. Наприклад, візьмемо побутово-   і практичну діяльність, де використовується широкий спектр знаково-символічних засобів: умовні позначення, піктограми, дорожні знаки тощо. Соціальні форми (використання символів) є індивідуальними формами розвитку дитини і відіграють головну роль у формуванні понять.

Уміння оперувати символами — це головна особливість людини. Розвиток пізнавальної діяльності проходить три сходинки: дійову, образну, символічну, що відображають світ по-своєму. Якщо в роботі з дітьми не використовувати спеціальних вправ, спрямованих на розвиток символічних уявлень безпосереднього досвіду, то вона до зрілого віку буде залежати від наочних і дійових способів уявлення світу.

Символічна  діяльність розвивається на основі примітивної активності. Таким чином, людині від народження притаманна здатність до символізації, а отже, ознайомлення зі знаково-символічними засобами має відповідати віку і враховувати особливості знакових засобів. У психології стверджується, що символічна функція не проявляється, а формується в різних видах діяльності.

Отже, використання символічної синектики:

1. Допомагає не лише збагатити словниковий запас дошкільнят, але й сприяє розвитку пізнавальної активності та образного мислення.
2. Сприяє формуванню мовленнєвої компетенції дитини.
3. Допомагає дітям подолати сором’язливість та невпевненість. Вони навчаються відстоювати власну точку зору, самостійно приймати рішення. А це, погодьтеся, надзвичайно важлива й корисна якість для подальшої діяльності дитини у будь-якій сфері життя.

Напрями роботи з формування пізнавальної активності дітей засобами символічної синектики 

Порівняння предметів

Мета: учити дітей порівнювати предмети за схемами, знаходити відмінні і подібні ознаки в порівнюваних предметах, розширити словник словами «подібні» — «не подібні», «однакові» — «різні», узагальнити знання про те, що порівнювати предмети — означає знайти подібність і відмінність між ними, формувати пізнавальну активність.

Алгоритм роботи:

1. Первинне ознайомлення з предметом і його назвою.
2. Дослідження властивостей предмета:

• колір,
• відтінки;
• форма;
• розмір;
• властивості поверхні;
• назва деталей предмета.

3. Найпростіша класифікація предметів.

Спочатку вчити дітей порівнювати предмети, що відрізняються лише якоюсь однією ознакою (наприклад, м’ячі або башточки однакового розміру, але різні за кольором). Потім діти порівнюють предмети однієї тематичної групи (овочі, фрукти). Після цього слід перейти до порівняння предметів різних тематичних груп.

Отже, під час порівняння предметів дошкільники вчаться знаходити головні, суттєві ознаки, відрізняти їх від другорядних, несуттєвих.

Описування предметів

Мета: учити дітей складати описову розповідь за картинками- символами, збагатити словник словами, що означають назву овочів, їх якості і властивості, учити добирати синоніми, відгадувати загадки.

Алгоритм роботи (на прикладі теми «Помідор»):

1. Відгадування загадок про овочі.
2. Сюрпризний момент, де герой приносить посилку.
3. Розглядання дітьми опорних схем.
4. Опис вихователем моркви, яка міститься в посилці, за символами.
5. Пропозиція вихователя описати помідор, використовуючи картинки-символи:

• колір;
• форма;
• величина;
• смак;
• місце вирощування;
• вживання в їжу.

6. Опис помідора дітьми.
7. Заучування загадки про помідор.

Використання схем при складанні описових розповідей допоможе дітям засвоїти порівняння предметів не в загальній формі — чим подібні або чим відрізняються предмети, а диференціювати, порівнюючи предмети за формою, величиною тощо.

Такі вправи сприяють розвитку зорового та слухового сприйняття, уваги до поняттєвого аспекту мовлення і готують дітей до самостійного описування предметів, активізують діяльність мислення дітей.

Складання речень

Мета: вправляти дітей у складанні речень за схемами, узгоджувати прикметники з іменниками в роді, числі й відмінку.

Алгоритм роботи:

1. Розгляд ілюстрації.
2. Бесіда за її змістом.
3. Складання 2 — 3речень за ілюстрацією.
4. Пропозиція скласти речення за схемами.
5. Розгляд дітьми опорних схем, пояснення вихователем незрозумілих символів.
6. Наведення вихователем зразка складання речення.
7. Складання речень дітьми.
8. Дидактична гра «Виправ помилку».

Заучування віршів

Мета: учити запам’ятовувати римований текст за допомогою символів, розвивати інтонаційну виразність мовлення, пробуджувати інтерес до світу природи.

Алгоритм роботи (на прикладі вірша М. Рильського «Віє вітер з-під воріт»):

1. Читання вірша для створення емоційної атмосфери відповідно до теми твору і активізації в уяві дітей образів вітру, воріт, кота, сонця.
2. Розглядання дітьми опорних схем до вірша, виставлених на магнітній дошці. Запитання відповідно до змісту схем.
3. Читання вірша вдруге і пропозиція малятам слідкувати за послідовністю схем.
4. Пояснення дітям семантики слів: «чеше», «шовкові», «муркоче».
5. Пропозиція дошкільнятам відтворити рядки вірша за опорним матеріалом.
6. Читання вірша з паузами, пропозиція дітям по черзі підказувати пропущені слова, подяка за допомогу.
7. Читання вірша самостійно (за бажанням).

Після цього слід звернути увагу дітей на помилки, яких вони при­пустилися, проаналізувати їх. Якщо рівень засвоєння матеріалу в дітей різний, то доцільно організовувати індивідуальні заняття.

Відгадування загадок

Мета: учити дітей розуміти значення символів і за допомогою них розгадувати загадки.

Алгоритм роботи:

1. Загадування загадки, повторення її кілька разів, щоб дитина краще запам’ятала і повніше виділила ознаки.
2. Аналіз загадки з привертанням уваги дитини до ознак і встановленням зв’язку між ними за допомогою навідних запитань.
3. Складання схеми загадки.
4. Аналіз схеми до загадки.
5. Повторення загадки.
6. Пропозиція її відгадати.

Звичайно, такий вид роботи під силу не всім дітям, адже треба не тільки з’ясовувати ознаки предметів і встановлювати зв’язок між ними, а ще й зрозуміти значення символів, що розкривають зміст загадки.

Дидактичні ігри

Мета: учити дітей розуміти символи, вдосконалювати уявлення про способи класифікації предметів за типовими ознаками.

Алгоритм роботи:

1. Створення емоційної атмосфери.
2. Висунення дидактичного завдання.
3. Формулювання ігрового задуму.
4. Розглядання карток-символів.
5. Формулювання правила гри.
6. Розподіл виконавських дій.
7. Проведення ігрових дій.
8. Оголошення результату.

Виховне значення дидактичних ігор полягає в тому, що вони сприяють розвитку в дітей активності, віри у свої сили. Цей напрям роботи буде ефективним, якщо його застосовувати систематично і послідовно.

Складання казок

Мета: учити дітей колективно складати нову казку за допомогою знаків-символів, розповідати створену в такий спосіб казкову оповідку, використовуючи речення різних граматичних конструкцій, виразну інтонацію.

Алгоритм роботи:

1. Створення емоційної атмосфери.
2. Пропозиція вихователя придумати казку.
3. Висловлювання дітьми своїх думок.
4. Зразок початку казкової розповіді, поданий вихователем.
5. Продовження казки дітьми.
6. Запис казки за допомогою символів.
7. Розповідання казки вихователем за символами.
8. Розповідання казки дітьми за символами.

Якщо виникають труднощі в придумуванні окремих умовних позначень змісту казки, можна поступово замінити їх буквеними позначеннями. Спочатку проводиться індивідуальне заняття з дітьми, які потребують уточнення, систематизації знань за окремими темами, а потім індивідуально-групове, закінчується робота зі схемами-моделями на фронтальному занятті під час узагальнення знань із лексико-граматичної теми.

Тепер з’ясуємо доцільність використання карток-символів під час формування пізнавальної активності дошкільників:

• символи дозволяють дитині зберігати в пам’яті набагато більшу кількість інформації;
• запропоновані в картках функції є узагальненими поняттями, які дозволяють дитині абстрагуватися. За таких умов у малюка розвивається логічне мислення;
• символи стимулюють розвиток уваги, сприймання, фантазії, уяви, активізують зв’язне мовлення;
• картки допомагають здійснювати синхронний розвиток дітей;
• під час роботи з картками-символами малюк вже не є пасивним спостерігачем або слухачем, він є центром творчої діяльності.

Отже, використання символічної синектики:

1. Допомагає не лише збагатити словниковий запас дошкільнят, але й сприяє розвитку пізнавальної активності та образного мислення.
2. Сприяє формуванню мовленнєвої компетенції дитини.
3. Допомагає дітям подолати сором’язливість та невпевненість. Вони навчаються відстоювати власну точку зору, самостійно приймати рішення. А це, погодьтеся, надзвичайно цінна й корисна якість для подальшої діяльності дитини у будь-якій сфері життя.

Пам’ятка для батьків

В успішному вихованні дитини велику роль відіграє її уміння спілкуватися та висловлюватися. Дитина має вміти як відповідати на запитання, так і ставити їх, описувати предмети, розповідати про подію та розмірковувати з приводу неї. Оволодіти цими вміннями дитина може за допомогою карток-символів. Пізнавальна діяльність людини починається з безпосереднього споглядання, а потім стає предметом абстрактного мислення і перевіряється практикою. Тому батькам з раннього дитинства рекомендуємо досконало формувати у дітей уміння оперувати символами. У дитини розвиток пізнавальної діяльності проходить через відображення світу по-своєму. Батькам потрібно спрямувати всі свої сили на розвиток символічних уявлень, піднімаючись по сходинках: дійове, образне, символічне мислення, створення в уяві яскравого образу предмета, формування у дітей навичок побудови зв’язної цілісної описової розповіді, розвиток у малюків цілісного образного мислення, а також уяви та спостережливості, поглиблення знань дітей про навколишній світ, покращення комунікативних навиків у дітей. При складанні для полегшення описової розповіді слід використовувати наочні та опорні схеми, картки-символи: овочі та фрукти, тварини та рослини, одяг та предмети побуту, герої казок та мультфільмів, пори року тощо. З допомогою карток-символів дітям легко вдається вивчати вірші, відгадувати загадки, складати та переказувати казки, ознайомлювати з явищами природи в різні пори року, грати в дидактичні ігри.
________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ТРВЗ

Використання символічної синектики у роботі з дітьми дошкільного віку

Дошкільний період — найбільш оптимальний для розвитку пізнавальної сфери дитини. Тому формування в дошкільнят активно-пізнавального ставлення до навколишньої дійсності і здатності довільно регулювати власну пізнавальну діяльність набуває вирішального значення. У дошкільному віці дуже важливими є організація дитячого досвіду, його узагальнення та фіксація у вигляді еталонів, символів, умовних позначень, моделей тощо.

Одним із  ефективних та цікавих методів ТРВЗ (теорії розв’язання винахідницьких завдань) — є  метод символічної синектики, тобто відображення реального світу різними символами і знаками. Людство створило велику кількість символів, і складність полягає не в тому, щоб засвоїти правила їх уживання, а в тому, щоб розуміти і запам’ятати, що саме вони означають. Цей метод сприяє розвитку в дошкільнят багатої уяви, здатності до перетворень, уміння  знайти приховані залежності та зв’язки, допомагає мислити нестандартними образами. Адже основою розвитку розумових здібностей є оволодіння дитиною діями заміщення і наочного моделювання.  Як відомо, жодна діяльність людини не відбувається без використання знаково-символічних засобів. Наприклад, візьмемо побутово-   і практичну діяльність, де використовується широкий спектр знаково-символічних засобів: умовні позначення, піктограми, дорожні знаки тощо. Соціальні форми (використання символів) є індивідуальними формами розвитку дитини і відіграють головну роль у формуванні понять.

Уміння оперувати символами — це головна особливість людини. Розвиток пізнавальної діяльності проходить три сходинки: дійову, образну, символічну, що відображають світ по-своєму. Якщо в роботі з дітьми не використовувати спеціальних вправ, спрямованих на розвиток символічних уявлень безпосереднього досвіду, то вона до зрілого віку буде залежати від наочних і дійових способів уявлення світу.

Символічна  діяльність розвивається на основі примітивної активності. Таким чином, людині від народження притаманна здатність до символізації, а отже, ознайомлення зі знаково-символічними засобами має відповідати віку і враховувати особливості знакових засобів. У психології стверджується, що символічна функція не проявляється, а формується в різних видах діяльності.

Отже, використання символічної синектики:

1.    Допомагає не лише збагатити словниковий запас дошкільнят, але й сприяє розвитку пізнавальної активності та образного мислення.

2.    Сприяє формуванню мовленнєвої компетенції дитини.

3.    Допомагає дітям подолати сором’язливість та невпевненість. Вони навчаються відстоювати власну точку зору, самостійно приймати рішення. А це, погодьтеся, надзвичайно важлива й корисна якість для подальшої діяльності дитини у будь-якій сфері життя.

Напрями роботи з формування пізнавальної активності дітей засобами символічної синектики 

Порівняння предметів

Мета: учити дітей порівнювати предмети за схемами, знаходити відмінні і подібні ознаки в порівнюваних предметах, розширити словник словами «подібні» — «не подібні», «однакові» — «різні», узагальнити знання про те, що порівнювати предмети — означає знайти подібність і відмінність між ними, формувати пізнавальну активність.

Алгоритм роботи:

1.    Первинне ознайомлення з предметом і його назвою.

2.    Дослідження властивостей предмета:

• колір,
• відтінки;
• форма;
• розмір;
• властивості поверхні;
• назва деталей предмета.

3.    Найпростіша класифікація предметів.

Спочатку вчити дітей порівнювати предмети, що відрізняються лише якоюсь однією ознакою (наприклад, м’ячі або башточки однакового розміру, але різні за кольором). Потім діти порівнюють предмети однієї тематичної групи (овочі, фрукти). Після цього слід перейти до порівняння предметів різних тематичних груп.

Отже, під час порівняння предметів дошкільники вчаться знаходити головні, суттєві ознаки, відрізняти їх від другорядних, несуттєвих.

Описування предметів

Мета: учити дітей складати описову розповідь за картинками- символами, збагатити словник словами, що означають назву овочів, їх якості і властивості, учити добирати синоніми, відгадувати загадки.

Алгоритм роботи (на прикладі теми «Помідор»):

1.    Відгадування загадок про овочі.

2.    Сюрпризний момент, де герой приносить посилку.

3.    Розглядання дітьми опорних схем.

4.    Опис вихователем моркви, яка міститься в посилці, за символами.

5.    Пропозиція вихователя описати помідор, використовуючи картинки-символи:

• колір;
• форма;
• величина;
• смак;
• місце вирощування;
• вживання в їжу.

6.    Опис помідора дітьми.

7.    Заучування загадки про помідор.

Використання схем при складанні описових розповідей допоможе дітям засвоїти порівняння предметів не в загальній формі — чим подібні або чим відрізняються предмети, а диференціювати, порівнюючи предмети за формою, величиною тощо.

Такі вправи сприяють розвитку зорового та слухового сприйняття, уваги до поняттєвого аспекту мовлення і готують дітей до самостійного описування предметів, активізують діяльність мислення дітей.

Складання речень

Мета: вправляти дітей у складанні речень за схемами, узгоджувати прикметники з іменниками в роді, числі й відмінку.

Алгоритм роботи:

1.    Розгляд ілюстрації.

2.    Бесіда за її змістом.

3.    Складання 2 — 3речень за ілюстрацією.

4.    Пропозиція скласти речення за схемами.

5.    Розгляд дітьми опорних схем, пояснення вихователем незрозумілих символів.

6.    Наведення вихователем зразка складання речення.

7.    Складання речень дітьми.

8.    Дидактична гра «Виправ помилку».

Заучування віршів

Мета: учити запам’ятовувати римований текст за допомогою символів, розвивати інтонаційну виразність мовлення, пробуджувати інтерес до світу природи.

Алгоритм роботи (на прикладі вірша М. Рильського «Віє вітер з-під воріт»):

1.    Читання вірша для створення емоційної атмосфери відповідно до теми твору і активізації в уяві дітей образів вітру, воріт, кота, сонця.

2.    Розглядання дітьми опорних схем до вірша, виставлених на магнітній дошці. Запитання відповідно до змісту схем.

3.    Читання вірша вдруге і пропозиція малятам слідкувати за послідовністю схем.

4.    Пояснення дітям семантики слів: «чеше», «шовкові», «муркоче».

5.    Пропозиція дошкільнятам відтворити рядки вірша за опорним матеріалом.

6.    Читання вірша з паузами, пропозиція дітям по черзі підказувати пропущені слова, подяка за допомогу.

7.    Читання вірша самостійно (за бажанням).

Після цього слід звернути увагу дітей на помилки, яких вони при­пустилися, проаналізувати їх. Якщо рівень засвоєння матеріалу в дітей різний, то доцільно організовувати індивідуальні заняття.

Відгадування загадок

Мета: учити дітей розуміти значення символів і за допомогою них розгадувати загадки.

Алгоритм роботи:

1.    Загадування загадки, повторення її кілька разів, щоб дитина краще запам’ятала і повніше виділила ознаки.

2.    Аналіз загадки з привертанням уваги дитини до ознак і встановленням зв’язку між ними за допомогою навідних запитань.

3.    Складання схеми загадки.

4.    Аналіз схеми до загадки.

5.    Повторення загадки.

6.    Пропозиція її відгадати.

Звичайно, такий вид роботи під силу не всім дітям, адже треба не тільки з’ясовувати ознаки предметів і встановлювати зв’язок між ними, а ще й зрозуміти значення символів, що розкривають зміст загадки.

Дидактичні ігри

Мета: учити дітей розуміти символи, вдосконалювати уявлення про способи класифікації предметів за типовими ознаками.

Алгоритм роботи:

1.    Створення емоційної атмосфери.

2.    Висунення дидактичного завдання.

3.    Формулювання ігрового задуму.

4.    Розглядання карток-символів.

5.    Формулювання правила гри.

6.    Розподіл виконавських дій.

7.    Проведення ігрових дій.

8.    Оголошення результату.

Виховне значення дидактичних ігор полягає в тому, що вони сприяють розвитку в дітей активності, віри у свої сили. Цей напрям роботи буде ефективним, якщо його застосовувати систематично і послідовно.

Складання казок

Мета: учити дітей колективно складати нову казку за допомогою знаків-символів, розповідати створену в такий спосіб казкову оповідку, використовуючи речення різних граматичних конструкцій, виразну інтонацію.

Алгоритм роботи:

1.    Створення емоційної атмосфери.

2.    Пропозиція вихователя придумати казку.

3.    Висловлювання дітьми своїх думок.

4.    Зразок початку казкової розповіді, поданий вихователем.

5.    Продовження казки дітьми.

6.    Запис казки за допомогою символів.

7.    Розповідання казки вихователем за символами.

8.    Розповідання казки дітьми за символами.

Якщо виникають труднощі в придумуванні окремих умовних позначень змісту казки, можна поступово замінити їх буквеними позначеннями. Спочатку проводиться індивідуальне заняття з дітьми, які потребують уточнення, систематизації знань за окремими темами, а потім індивідуально-групове, закінчується робота зі схемами-моделями на фронтальному занятті під час узагальнення знань із лексико-граматичної теми.

Тепер з’ясуємо доцільність використання карток-символів під час формування пізнавальної активності дошкільників:

• символи дозволяють дитині зберігати в пам’яті набагато більшу кількість інформації;
• запропоновані в картках функції є узагальненими поняттями, які дозволяють дитині абстрагуватися. За таких умов у малюка розвивається логічне мислення;
• символи стимулюють розвиток уваги, сприймання, фантазії, уяви, активізують зв’язне мовлення;
• картки допомагають здійснювати синхронний розвиток дітей;
• під час роботи з картками-символами малюк вже не є пасивним спостерігачем або слухачем, він є центром творчої діяльності.

Отже, використання символічної синектики:

1.    Допомагає не лише збагатити словниковий запас дошкільнят, але й сприяє розвитку пізнавальної активності та образного мислення.

2.    Сприяє формуванню мовленнєвої компетенції дитини.

3.    Допомагає дітям подолати сором’язливість та невпевненість. Вони навчаються відстоювати власну точку зору, самостійно приймати рішення. А це, погодьтеся, надзвичайно цінна й корисна якість для подальшої діяльності дитини у будь-якій сфері життя.

Пам’ятка для батьків

В успішному вихованні дитини велику роль відіграє її уміння спілкуватися та висловлюватися. Дитина має вміти як відповідати на запитання, так і ставити їх, описувати предмети, розповідати про подію та розмірковувати з приводу неї. Оволодіти цими вміннями дитина може за допомогою карток-символів. Пізнавальна діяльність людини починається з безпосереднього споглядання, а потім стає предметом абстрактного мислення і перевіряється практикою. Тому батькам з раннього дитинства рекомендуємо досконало формувати у дітей уміння оперувати символами. У дитини розвиток пізнавальної діяльності проходить через відображення світу по-своєму. Батькам потрібно спрямувати всі свої сили на розвиток символічних уявлень, піднімаючись по сходинках: дійове, образне, символічне мислення, створення в уяві яскравого образу предмета, формування у дітей навичок побудови зв’язної цілісної описової розповіді, розвиток у малюків цілісного образного мислення, а також уяви та спостережливості, поглиблення знань дітей про навколишній світ, покращення комунікативних навиків у дітей. При складанні для полегшення описової розповіді слід використовувати наочні та опорні схеми, картки-символи: овочі та фрукти, тварини та рослини, одяг та предмети побуту, герої казок та мультфільмів, пори року тощо. З допомогою карток-символів дітям легко вдається вивчати вірші, відгадувати загадки, складати та переказувати казки, ознайомлювати з явищами природи в різні пори року, грати в дидактичні ігри.