Тематичний тиждень "Світ комах"

Екологічні ситуації

Всесвітній день Землі

Консультація для батьків "Під час карантину не залишайте дітей самих,і спілкуйтесь із ними"

Методичні рекомендації щодо проведення прогулянки в ЗДО

Методичні рекомендації

щодо проведення прогулянки в ЗДО

           Прогулянки на свіжому повітрі – одне з головних задоволень в житті малюка, важлива умова для здоров’я дітей. Перебування дітей на свіжому повітрі має велике значення для фізичного розвитку дошкільника. Прогулянка є першим і найбільш доступним засобом загартовування дитячого організму. Вона сприяє підвищенню його витривалості і стійкості до несприятливих впливів зовнішнього середовища , особливо до простудних захворювань. На прогулянці діти грають, багато рухаються. Рухи підсилюють обмін речовин, кровообіг, газообмін, покращують апетит. Діти навчаються долати різні перешкоди, стають більш рухливими, спритними, сміливими, витривалими. У них виробляються рухові вміння та навички, зміцнюється м’язова система, підвищується життєвий тонус. Прогулянка сприяє розумовому розвитку, так як діти отримують багато нових вражень і знань про навколишній світ.

  Перед виходом на прогулянку вихователь організовує з дітьми проведення гігієнічних процедур: чищення носа, відвідування туалетної кімнати.

Одягання дітей потрібно організувати так, щоб не витрачати багато часу і щоб їм не доводилося довго чекати один одного. Для цього необхідно продумати і створити відповідні умови. Для кожної групи потрібна простора роздягальна кімната з індивідуальними шафами і достатнім числом   стільчиків або лав, щоб дитині було зручно сісти, надіти штани або взуття і не заважати при цьому іншим дітям.

Одягати і роздягати дітей при підготовці і повернення з прогулянки необхідно по підгрупах:

·         вихователь виводить  для одягання першу підгрупу дітей, в яку включає дітей, які повільно одягаються, дітей з низькими навичками самообслуговування;

·         помічник вихователя проводить гігієнічні процедури з другою підгрупою і виводить дітей щоб одягатись;

·         вихователь виходить з першою підгрупою дітей на прогулянку, а помічник вихователя закінчує одягання другої підгрупи і проводжає дітей на ділянку до вихователя;

·         дітей з ослабленим здоров’ям рекомендується одягати і виводити на вулицю з другою підгрупою, а заводити з прогулянки з першою підгрупою.

  Вихователь повинен навчити дітей одягатися і роздягатися самостійно і в певній послідовності. Спочатку всі вони одягають штани, взуття, потім хустку, пальто, шапку, шарф і рукавиці. При поверненні з прогулянки роздягаються в зворотному порядку. Малюків допомагає одягати помічник вихователя, даючи, проте, їм можливість самим зробити те, що вони можуть. Коли у дітей виробляться навички одягання та роздягання, то вони будуть робити це швидко і акуратно, вихователь допомагає їм в окремих випадках (застебнути гудзик, зав’язати шарф тощо). Потрібно привчати малюків до того, щоб вони надавали допомогу один одному, не забували подякувати за надану послугу.

  Щоб навички одягання і роздягання формувалися швидше, батьки повинні  надавати дітям більше самостійності.

 В літній період після повернення дітей з прогулянки необхідно організувати гігієнічну процедуру — миття ніг.

  Вимоги до одягу дітей: у будь-який час року одяг і взуття повинні відповідати погоді на даний момент і не повинні сприяти перегрівання або переохолодження дітей.     Порядок зберігання одягу в шафі: на верхній полиці кладеться шапка і шарф. Кофта, гамаші, колготки, теплі штани, верхній одяг чіпляють на гачок. Взуття ставлять на нижню полицю, зверху кладуть шкарпетки. Виходячи на прогулянку, діти самі виносять іграшки і матеріал для ігор і занять на повітрі.

  Зміст прогулянки  залежить від пори року, погоди, попередніх занять, інтересів і віку.

  Щоб діти охоче збиралися на прогулянку, вихователь заздалегідь планує її зміст, викликає у малят інтерес до неї з допомогою іграшок або розповіді про те, чим вони будуть займатися. Якщо прогулянки змістовні й цікаві, діти, як правило, йдуть гуляти з великим задоволенням.

  Правильно організовані та сплановані прогулянки допомагають здійснювати завдання всебічного розвитку дітей.

Структура прогулянки:

1.      Спостереження.

2.      Рухливі ігри: 2-3 гри великої рухливості, 2-3 гри малої і середньої рухливості, ігри на вибір дітей, дидактичні ігри.

3.      Індивідуальна робота з дітьми з розвитку рухів, фізичних якостей.

4.      Праця дітей на ділянці.

5.      Самостійна ігрова діяльність.

  Послідовність структурних компонентів прогулянки може змінюватись в залежності від виду попереднього заняття. Якщо діти перебували на занятті, що вимагає підвищеної пізнавальної активності і розумової напруги, то на початку прогулянки доцільно провести рухливі ігри, пробіжки, потім — спостереження. Якщо до прогулянки було заняття з фізкультури чи музичне заняття, прогулянка починається з спостереження або спокійної гри.

  Кожен з обов’язкових компонентів прогулянки триває від 7 до 15 хвилин.

​

Спостереження.

 Велике місце на прогулянках приділяється спостереженням (заздалегідь запланованим) за природними явищами і суспільним життям. Спостереження можна проводити з цілою групою дітей, з підгрупами, а також з окремими дітьми.

 В молодшому віці спостереження повинні займати не більше 7-10 хвилин і бути яскравими, цікавими, у старшому віці спостереження повинні складати від 15 до 25 хвилин. Проводити їх треба щодня, але кожен раз дітям повинні пропонуватися різні об’єкти для розгляду.

Об’єктами спостережень можуть бути:

·         Жива природа: рослини і тварини;

·         Нежива природа: сезонні зміни і різні явища природи (дощ, сніг,тощо);

·         Праця дорослих.

  Спостереження за працею дорослих (двірника, шофера, будівельника тощо) організовуються 1-2 рази в квартал.

Види спостереження:

·         Короткочасні спостереження організовуються для формування про властивості і якості предмета або явища (діти вчаться розрізняти форму, колір, величину, просторове розташування частин і характер поверхні, а при ознайомленні з тваринами — характерні рухи, звуки і т. д.

·         Тривалі спостереженняорганізовуються для накопичення знань про ріст і розвиток рослин і тварин, про сезонні зміни в природі. Діти при цьому порівнюють  стан об’єкта з тим, що було раніше.

 Організовуючи спостереження, вихователь повинен завжди дотримуватися даної послідовності:

1.      встановлюються факти;

2.      формуються зв’язки між частинами об’єкта;

3.      йде накопичення уявлень у дітей;

4.      проводяться зіставлення;

5.      робляться висновки і встановлюються зв’язки між проведеним зараз спостереженнями і проведених раніше.

  Навколишнє життя і природа дають можливість для організації цікавих і різноманітних спостережень.

Рухливі ігри.

  Провідне місце на прогулянці відводиться іграм, переважно рухливим. У них розвиваються основні рухи, знімається розумове напруження від занять, виховуються моральні якості.

  Вибір гри залежить від пори року, погоди, температури повітря. У холодні дні доцільно починати прогулянку з ігор більшої рухливості, пов’язаних з бігом, метанням, стрибками. Веселі та захоплюючі ігри допомагають дітям краще переносити холодну погоду. У сиру, дощову погоду (особливо навесні і восени) слід організувати малорухливі ігри, які не вимагають великого простору.

  Ігри зі стрибками, бігом, метанням, вправи в рівновазі слід проводити також у теплі весняні, літні дні і ранньої осені.

 Під час прогулянок можуть бути широко використані безсюжетні народні ігри з предметами, такі як кільцеброс, кеглі, а в старших групах — елементи спортивних ігор: волейбол, баскетбол, городки, бадмінтон, настільний теніс, футбол, хокей. У спекотну погоду проводяться ігри з водою.

  Час проведення рухливих ігор та фізичних вправ на ранковій прогулянці: в молодших групах — 6 — 10 хвилин, у середніх — 10-15 хвилин, у старших та підготовчих — 20-25 хвилин. На вечірній прогулянці: в молодших і середніх групах — 10-15 хвилин, у старших та підготовчих — 12 -15 хвилин.

  Кожен місяць розучуються 2-3 гри (повтор протягом місяця і закріплення 3-4 рази в рік)

  В молодшому віці рекомендуються ігри з текстом (наслідування дій вихователя).

 В середній групі вихователь розподіляє ролі серед дітей (роль ведучого виконує дитина, яка може впоратися з цим завданням).

 У старшій і підготовчій групі проводяться ігри-естафети, спортивні ігри, ігри з елементами змагання.

  Закінчуються рухливі ігри ходьбою або грою малої рухливості, що поступово знижує фізичне навантаження.

  Не допускається тривале перебування дітей на прогулянці без рухів. Особливої уваги потребують діти зі зниженою рухливістю, безініціативні, яких слід залучати в рухливі ігри.

   Під час прогулянок вихователь проводить індивідуальну роботу з дітьми: для одних організовує гру з м’ячем, метання в ціль, для інших — вправу в рівновазі, для третіх — зістрибування з пеньків, перешагування через дерева.

  Ігри з високим рівнем інтенсивності рухів не слід проводити в кінці ранкової прогулянки перед відходом з ділянки .

  Крім рухливих ігор і окремих вправ в основних рухах, на прогулянці організовуються і  спортивні розваги (вправи). Влітку — це їзда на велосипеді, класики, взимку — катання на санчатах, ковзанах, ковзання на ногах по крижаних доріжках, ходьба на лижах.

  Приблизно за півгодини до закінчення прогулянки вихователь організовує спокійні ігри. Потім діти збирають іграшки, обладнання. Перед входом у приміщення вони витирають ноги. Роздягаються діти тихо, без шуму, акуратно складають і забирають речі в шафи. Перевзуваються, приводять костюм і зачіску в порядок та  йдуть у групу.

   Особливості організації рухової активності у зимовий період:

·         в холодний період року, вихователю необхідно стежити за тим, щоб діти дихали носом. Носове дихання відповідає формуванню у дітей уміння правильно дихати, попереджає захворювання носоглотки;

·         при низьких температурах повітря недоцільно організовувати ігри великої рухливості, так як вони призводять до форсування дихання, коли діти починають дихати ротом. Не слід також в цих умовах проводити ігри, що вимагають вимовляння дітьми в повний голос чотиривіршів, приспівок, якого—небудь тексту.

Дидактичні ігри і вправи.

   Є одним із структурних компонентів прогулянки. Вони нетривалі, займають за часом в молодшому віці 3-4 хвилини, в старшому 5-6 хвилин. Кожна дидактична гра складається: з дидактичного завдання, змісту, правил, ігрових ситуацій. При використанні д/гри вихователь повинен дотримуватися педагогічних принципів:

·         опиратися на вже наявні у дітей знання;

·         завдання повинне бути достатньо важке, але в той же час доступне дітям;

·         поступово ускладнювати дидактичне завдання та ігрові дії;

·         конкретно і чітко пояснювати правила;

  Види дидактичних ігор:

·         Ігри з предметами (іграшками або природним матеріалом),

·         Словесні ігри.

 Прийомом стимуляції дитячої активності є різні дидактичні вправи. Вони проводяться кілька разів протягом однієї прогулянки. Дидактична вправа може бути запропоновано дітям на початку, в кінці, а може вплітатися в хід спостереження, наприклад, «Принеси жовтий листочок», «Знайди дерево за листком», «Знайди дерево або чагарник з опису» і т. д. Проводять їх з усією групою або з частиною її.

  На прогулянках здійснюється робота з розвитку мовлення дитини: розучування потішки або невеликого вірша, закріплення важкого для вимови звуку і т. п. Вихователь може пригадати з дітьми слова і мелодію пісні, яку вивчали на музичному занятті.

  Під час самостійної ігрової діяльності діти відображають враження, отримані в процесі НОД, екскурсій, повсякденному житті, засвоюють знання про працю дорослих. Відбувається це в процесі сюжетно-рольових ігор.

   Вихователь заохочує сюжетно-рольові ігри в сім’ю,   пароплав, лікарню та ін. Він допомагає розвинути сюжет гри, підібрати або створити необхідний для неї матеріал. Інтерес до таких (творчі ігри) ігор розвивається у дітей з 3-4 років. Розквіт рольової гри починається з 4 років, і найвищого розвитку вона досягає в середині дошкільного віку (5-6 років), а потім поступово замінюється іграми з правилами, що виникають після семи років.

  Під час прогулянки вихователь стежить за тим, щоб всі діти були зайняті, не нудьгували, щоб ніхто не встигвже змерзнути чи не перегрівся. Тих дітей, хто багато бігає, він залучає до участі в більш спокійних іграх.

​

 Трудова діяльність дітей на ділянці.

Велике виховне значення має трудова діяльність на прогулянці. Важливо, щоб для кожної дитини завдання були посильними, цікавими та різноманітними, а за тривалістю — не перевищували 5-19 хвилин в молодшому віці і 15-20 хвилин в старшому віці.

Формами організації праці дітей є:

·         Індивідуальні трудові доручення;

·         Робота в групах;

·         Колективна праця.

  Індивідуальні трудові доручення застосовуються у всіх вікових групах дитячого саду. Колективна праця дає можливість формувати трудові навички і вміння одночасно у всіх дітей групи. Під час колективної праці формуються вміння приймати загальну мету праці, узгоджувати свої дії, спільно планувати роботу.

   У молодшій групі діти отримують індивідуальні доручення, що складаються з однієї-двох трудових операцій, наприклад, взяти корм для птахів і покласти в годівницю. Вихователь по черзі приваблює до годівлі птахів всіх дітей. Або, наприклад, збір камінчиків для виробів. Організовує роботу як «праця поруч», при цьому діти не відчувають ніякої залежності один від одного

У середній групі одночасно можуть працювати дві підгрупи і виконувати різні трудові доручення; потрібна постійна увага вихователя до якості роботи; показ і пояснення всього завдання — послідовні етапи.

У дітей старшого віку необхідно сформувати вміння прийняти трудове завдання, представити результат  виконання, визначити послідовність операцій, відібрати необхідні інструменти, самостійно займатися трудовою діяльністю (за невеликої допомоги вихователя).

Індивідуальні доручення стають тривалими, наприклад, зібрати і оформити гербарій.

Приблизно за півгодини до закінчення прогулянки вихователь організовує спокійні ігри. Потім діти збирають іграшки, обладнання. Перед входом у приміщення вони витирають ноги. Роздягаються діти тихо, без шуму, акуратно складають і забирають речі в шаки. Взувають тапочки, призводять костюм і зачіску в порядок і йдуть в групу.

  Цільові прогулянки.

   Вихователь організовує спостереження дітей за громадським життям і явищами природи і за межами ділянки. З цією метою організовуються цільові прогулянки.

   У молодшій групі цільові прогулянки проводяться раз в тиждень на невелику відстань, на вулиці, де знаходиться дитячий садок. Зі старшими дітьми такі прогулянки проводяться два рази на тиждень і на більш далекі відстані.

   Дітям молодшої групи вихователь показує будинки, транспорт, пішоходів, середньої групи — будівлі громадського призначення (школа, Будинок культури, театр тощо). Зі старшими дітьми проводяться цільові прогулянки на інші вулиці, в найближчий парк або ліс. Діти ознайомлюються з правилами поведінки в громадських місцях та правилами вуличного руху.

 На цільових прогулянках діти отримують багато безпосередніх вражень про навколишній світ, розширюється їх кругозір, поглиблюються знання та уявлення, розвивається спостережливість і допитливість. Рух на повітрі надає позитивний вплив на фізичний розвиток. Тривала ходьба під час прогулянки вимагає від дітей певної витримки, організованості і витривалості.

  В ході прогулянки можлива інтеграція різних освітніх ліній. 

 Змістовні зв’язки між різними розділами програми дозволяють вихователю інтегрувати освітній зміст при вирішенні освітньо-виховних завдань. Наприклад, розширюючи уявлення дітей про природу, педагог виховує у дітей гуманне ставлення до живого, спонукає до естетичних переживань, пов’язаних з природою, вирішує завдання розвитку мовлення, оволодіння відповідними практичними і пізнавальними вміннями, вчить відображати враження про природу в різноманітній ігровій діяльності.

  Інтегративний підхід до проведення прогулянок дає можливість розвивати в єдності пізнавальну, емоційну і практичну сфери особистості дитини.

  Вимоги безпеки при організації прогулянок на ділянці дитячого саду.

 Перед виходом дітей на прогулянку, вихователь оглядає територію ділянки на предмет відповідності вимогам безпеки згідно зі своєю посадовою інструкцією.

  Перед виходом на прогулянку працівники, зайняті одяганням дітей повинні стежити, щоб діти не залишалися довго одягненими в приміщенні, щоб уникнути перегріву. Стежити за  відповідністю одягу та взуття дітей мікроклімату та погодним умовам.

  У разі посилення вітру до неприпустимих параметрів, погіршення погодних умов (дощ, заметіль та ін) під час прогулянки, вихователь повинен негайно завести дітей в приміщення.

  При проведенні прогулянки вихователь стежить, щоб діти не йшли за межі ділянки дитячого садка.

  У процесі прогулянки вихователь повинен навчати навичкам безпечної поведінки, правилам безпечного поводження з різними предметами.

  При виборі ігор вихователь повинен враховувати психофізичні особливості дітей даного віку, попередню діяльність дітей, погодні умови.

Забороняється:

·         Залишати дітей самих, без нагляду працівників  ;

·         Використовувати в дитячих іграх гострі, колючі, ріжучі предмети, зламані іграшки.

  Про кожний нещасний випадок з дитиною вихователь повинен негайно сповістити керівника, батьків, при необхідності залучити медичний персонал для надання першої медичної допомоги. При необхідності організувати доставку дитини у відділення швидкої допомоги.

 Інструкція проведення прогулянок у ЗДО

1.      Розробку прогулянки почніть з календарного планування. Її цілі і завдання повинні відповідати поточним планам на даний період часу. Включіть в програмне зміст прогулянки виховні, навчальні та розвиваючі завдання.

2.      Підготуйте все необхідне обладнання для організації діяльності дітей. Зверніть увагу на виносний матеріал. Він повинен відповідати змісту прогулянки, відповідати вимогам безпеки. Крім того, виносний матеріал повинен бути підібраний у відповідності з віком дітей. Обов’язково перевірте кількість іграшок. Їх має вистачити для всіх дітей. 

3.      Складіть короткий план прогулянки і зафіксуйте його на картці. Це дозволить планомірно здійснити намічені завдання. Крім того, це полегшить проведення прогулянки.

4.      Обов’язково налаштуйте вихованців на прогулянку. Нехай вони відчують радість від майбутньої діяльності. У такому випадку вона виявиться продуктивною. Крім того, гарний настрій у поєднанні з фізичними вправами сприятиме поліпшенню загального самопочуття дошкільнят.

5.      Підготуйте ділянку для проведення прогулянки. На ньому не повинно бути отруйних або колючих рослин, грибів, кущів з ягодами. Крім того, необхідно прибрати все сміття з території ділянки. У літній час щоранку необхідно поливати і перекопувати пісок у пісочниці. Це допоможе підготувати пісочницю до приходу дітей, а також дозволить виявити можливе сміття в піску.

6.      При проведенні прогулянки обов’язково чергуйте види діяльності дошкільнят. Прогулянку почніть із спостереження. Це можуть бути спостереження за об’єктами живої і неживої природи, людьми різних професій.

7.      Включіть в прогулянку трудову діяльність. Це може бути допомога дітей розчищення ділянки від снігу, восени — листя і т. д.

Семінар "Прийоми розвитку зв’язного мовлення дітей, про які мають знати педагоги"

                      Прийоми  розвитку  зв’язного мовлення  дітей, про які  мають  знати  педагоги

 Дитина, яка говорить чисто й правильно, зазвичай упевнена в собі, не боїться нових знайомств, сміливо долучається до бесіди. Натомість наявність мовленнєвих проблем заважає і успішному навчанню, і спілкуванню з дорослими й однолітками. Тож педагогам під час занять з дітьми слід створювати оптимальні умови для розвитку мовлення.

Для цього вони й самі мають володіти необхідними знаннями, уміннями та навичками. Здобути їх можна під час майстер-класу.

Одним з основних завдань дошкільного дитинства є розвиток мовлення. Воно дає змогу дітям сповна реалізувати комуніка­тивну функцію й успішно соціалізуватися. Саме тому ми постійно аналізуємо рівень сформованості комунікативних навичок дошкіль­ників. Під час останнього моніторингу ми виявили, що серед наших вихованців багато дітей, яким складно побудувати зв’язну розповідь, правильно узгодити частини мови в реченні, підтримати розмову. Причини такої ситуації  вбачаємо у тому, що:

§  на заняттях зазвичай переважає репродуктивна діяльність, за якої діти здебільшого виконують завдання на повторен­ня й наслідування зразка;

§  педагоги недостатньо залучають дітей до активної мовлен­нєвої діяльності.

Щоб мовленнєва взаємодія дітей була ефективною, слід ство­рити для цього належні умови, серед яких вагоме місце посідає ін­новаційний підхід до навчання.

Активізувати творчий потенціал педагогів, стимулювати їх до використання нетрадиційних підходів для розвитку зв’язного мов­лення дошкільників можна під час майстер-класу. Як свідчить досвід, така форма роботи допоможе педагогам оновити форми і методи ор­ганізації мовленнєвої діяльності дітей, змінити підхід до розвитку їх­нього мовлення.  майстер-клас «Навчаємо розмо­ви», який  розроблений  на основі:

§  теорії і методики розвитку мовлення дітей за Наталією Гавриш;

§  методики роботи з мовленнєвопасивними дітьми за Кате­риною Крутій;

§  теорії розв’язання винахідницьких завдань (ТРВЗ) Генріх Альтшуллера;

§  використання символів під час роботи з дошкільниками за О. Копиленко, В. Ткаченко;

§  мнемотехніки.

Опанувавши під час майстер – класу цікаві ігри і вправи, педа­гоги зможуть допомогти дітям подолати труднощі у формулюванні власних думок, навчити їх описувати свої враження, добирати влуч­ні мовленнєві засоби під час діалогів та колективних обговорень.

Навчаємо розмови

                Майстер-клас для педагогів

МЕТА:

§  підвищувати рівень знань і вмінь педа­гогів щодо мовленнєвого розвитку до­шкільників;

§  розширювати обізнаність щодо методів і прийомів розвитку зв’язного мовлення дітей;

§  розвивати дослідно-творчі педагогічні здібності, інноваційну культуру й креативне мислення;

§  активізувати творчий потенціал;

§  спонукати до професійних пошуків.

ОБЛАДНАННЯ ТА МАТЕРІАЛИ:

§  абетка символів з книги О. Копилової, В. Ткаченко «Використання символів у ро­боті з дошкільниками»;

§  пензлик;

§  мультимедійна мнемодоріжка «Їжачок»;

§  тактильні картки з різною фактурою;

§  коректурна таблиця «Різні професії» за Аллою Богуш, Наталією Гавриш;

§  друдли;

§  схеми-моделі для складання речень, опи­су предметів, явищ тощо.

ХІД:

Ведуча: Радо вітаю вас, колеги! У Базовому компоненті дошкільної освіти (нова редакція) ви­значено, що кожна дитина має засвоїти культуру мовлення і спілкування, елементарні правила ко­ристування мовою у різних життєвих ситуаціях. Адже мова постає «каналом зв’язку» для одер­жання інформації з немовних сфер буття, засо­бом пізнання світу від конкретно-чуттєвого до понятійно-абстрактного. Утім, як свідчить досвід, чимало дошкільників недостатньо володіють діа­логічною й монологічною компетентністю. У них не сформовані навички та вміння розгорнутого, послідовного, логічного зв’язного мовлення, вони не виявляють творчості в різних видах мовлен­нєвої діяльності, їм складно висловлюватися про різні явища, події поведінку людей, персонажів художніх творів.

Тому нині ми будемо вчитися використову­вати сучасні технології під час роботи з дошкіль­никами. Це дасть змогу підвищити мовленнєву ак­тивність дітей, розвинути їхнє зв’язне мовлення, логічне мислення, уяву. Розпочнімо з мнемотех­ніки. Це комплекс методик, спрямований на фор­мування здатності запам’ятовувати яскраві образи та з легкістю їх відтворювати. Застосування при­йомів мнемотехніки допоможе збагатити словни­ковий запас дітей, збільшити обсяг пам’яті через утворення асоціацій і опосередковано сприятиме формуванню зв’язного мовлення. Щоб перекона­тися у цьому, пропоную виконати кілька вправ.

                                           Вправа «У світі фантазії»

Педагоги об’єднуються в команди, кожній з яких ведуча пропонує два набори картинок – символів. Команди беруть з кожного набору по одній картинці й на основі того, що на них зо­бражено, складають казку та вигадують для неї назву. Відтак презентують свої напрацювання суперникам. Потім усі разом аналізують казки, обговорюють, які деталі залишилися поза увагою. Ведуча підводить учасників до висновку, що під час роботи з дітьми така вправа допоможе розви­нути їхню уяву, спонукати їх до розповіді за зміс­том предметних картинок.

Ведуча: Ви добре впоралися з цим завдан­ням. Тепер пропоную пофантазувати без кар­тинок.

                                           Вправа «Змалюй зиму»

Ведуча пропонує педагогам «намалювати» зимову картину за допомогою слів. Педагоги сі­дають кружка. Перший учасник бере в руки пензлик, складає перше речення на кшталт «Стихла і заснула природа, укрита срібно – білою ковдрою зими». Відтак передає пензлик наступному учас­нику. Вправа триває доти,  доки пензлик не «обій­де» коло.

Ведуча: Щоб увести дітей в світ мнемотех­ніки, спочатку ознайомте їх із мнемоквадратами — зображеннями, що позначають слово, словосполучення, характеристику предмета чи образ дії. Поступово ускладнюйте заняття. Приміром, демонструйте мнемодоріжки — це вже квадрати із чотирьох картинок, з яких можна скласти невелику розповідь. Потім смі­ливо переходьте до роботи з мнемотаблицями — комплексами зображень, за якими можна запам’ятати і відтворити повноцінну розповідь або вірш.

Оцінюючи розповіді дітей, стежте, щоб вони були:

§  змістовними;

§  логічно вибудуваними;

§  граматично правильними;

§  виразними.

Навчайте дітей описувати предмети та яви­ща за такою логіко-синтаксичною схемою:

§  назвати предмет або явище;

§  дати йому загальну характеристику;

§  виокремити основні його ознаки, харак­теристики;

§  назвати можливі дії його або з ним;

§  висловити своє ставлення до предмета чи явища.

Пропоную не зупинятися на теорії і спробу­вати, як це відбувається на практиці.

                                               Вправа «Історія їжачка»

Ведуча демонструє мультимедійну мнемодоріжку «Їжачок». Педагоги складають запитання до зображень, як – от: «Хто це? Чим вкрите його тіло? Де живе? На що схожий? Чим харчується? Як діє в разі небезпеки?». Після цього за визначе­ним планом, пунктами якого є відповіді на постав­лені запитання, учасники вигадують коротку роз­повідь про їжачка й презентують її.

Ведуча: Робота з тактильними картками дасть змогу розвинути пам’ять, асоціативне мис­лення й уяву дітей. Окрім цього, тактильні карт­ки можна застосовувати, щоб вправляти дітей в умінні висловлювати свої думки. Аби ліпше зро­зуміти, про що йдеться, виконаймо вправу.

                                         Вправа «Тактильні асоціації»

Ведуча розкладає на столі тактильні картки з різною фактурою: гудзиками, монетами, ху­тром, наждачним папером, фланеллю, крапли­нами воску, мотузками, дерев’яними паличками, фольгою, оксамитом, мушлями тощо. Педагоги по черзі підходять до столу, торкаються карток і озвучують, про що вони подумали в цей момент. Ведуча наголошує, що під час роботи з дітьми в жодному разі не можна змушувати їх торкатися карток, які неприємні їм на дотик.

Ведуча: Цікавою є й робота з друдлами. Друдли — це щось на зразок картинок-кривульок, які мають множинне значення. У кожного, хто їх розглядає, виникає логічне запитання «Що це таке?». Завдання полягає в тому, щоб дібра­ти якомога більше асоціацій до запропонованих друдлів.

Ознайомлюючи дітей з друдлами, добирайте передусім такі, що легко асоціювати з реальними предметами. Поступово ускладнюйте завдання і збільшуйте кількість картинок. Використання друдлів сприяє розвитку пам’яті, дивергентного та асоціативного мислення дітей, формує вміння знаходити нестандартні підходи до розв’язання різних завдань.

Вправа «Складаємо розповіді»

Кожний педагог добирає серію друдлів і ви­кладає їх у певній послідовності. Відтак складає на їх основі розповідь і презентує її учасникам. Вихователь-методист зауважує, що під час ро­боти з дітьми доцільно крутити друдлом на усі боки, щоб вони побачили якомога більше ракур­сів зображення, а відтак змогли дібрати більше асоціацій.

Ведуча: У процесі розвитку мовлення до­шкільників у пригоді стане й наукова технологія творчості — ТРВЗ, що базується на системі логіч­них операцій. Головні принципи методики ТРВЗ:

§  розв’язання суперечностей;

§  системний підхід, тобто вміння бачити навколишній світ у взаємозв’язку всіх елементів;

§  вміння віднайти необхідний у певній си­туації резерв.

У дошкільному навчальному закладі ТРВЗ має кілька напрямів, як-от естетична діяль­ність, образотворче мистецтво, складання казок та розв’язування казкових завдань.  Основна ідея ТРВЗ — творчість в усьому.

                           Вправа «Асоціативний ланцюжок»

Педагоги сідають ланцюжком. Ведуча нази­ває першому педагогу будь-яку фразу, наприклад «Дорослим і дітям слід дотримуватися правил по­жежної безпеки». Перший у ланцюжку педагог вигадує до неї асоціацію і переказує її другому гравцеві, який робить те саме. У результаті має утворитися асоціативний ланцюжок.

Ведуча: Корегувати мовленнєві вміння й на­вички дошкільників можна за допомогою корек­турних таблиць — інформаційно-ігрових полів з тематично дібраними картинками. Для різних вікових груп використовуйте таблиці з різною кількістю картинок. Зауважте, що коректурна таблиця може бути готовою, а може мати вигляд дидактичної рамки, тобто розділеного на квадра­ти ігрового поля, з окремим набором предметних картинок-карток. Завдання дітей під час роботи з коректурними таблицями — виконати словесні інструкції-завдання педагога й заповнити ігрове поле-рамку. Бажаєте спробувати? (Так.)

                                    Вправа «Що ми знаємо про професій»

Вихователь-методист пропонує педагогам розглянути коректурну таблицю «Різні професії» (рис. 1) і виконати кілька завдань, приміром, назвати:

§  основні функції, які виконує кондитер;

§  працівників, які за професією багато спілкуються з людьми;

§  професії, які потребують правильної ви­мови та хорошої дикції тощо.

Після цього педагоги складають розповідь за коректурною таблицею на тему «Моє ставлення до професії  лікаря/бібліотекаря/пілота…».

Ведуча: Ви вже, мабуть, трохи втомилися ви­конувати вправи одну за одною. Пропоную тро­хи відпочити й просто поговорити. Наприклад, на тему «Чому взимку треба тепло одягатися?».

Педагоги деякий час розмовляють. Наприкінці розмови ведуча підводить їх до думки, що й під час взаємодії з дітьми також можна проводити такі мовленнєві хвилинки. Вони допоможуть дітям трохи відволіктися, але при цьому не зменшуватимуть розвивальний вплив.

Ведуча: Щоб урізноманітнити мовленнєву діяльність дітей, можна моделювати з ними казки. Для цього доцільно запропонувати дітям схематичні асоціативні зображення назв добре відомих їм казок. Приміром, три однакові кола нагадають дошкільникам казку «Троє поросят», сім різних за розміром трикутників — «Ріпку», три однако­вих за кольором, але різних за величиною кола — «Три ведмеді». У такий спосіб за допомогою гео­метричних фігур, схем і моделей можна скласти нову казку — з новим сюжетом, персонажами тощо (рис. 2). Під час роботи з дітьми запропонуй­те їм вигадати власний початок чи кінцівку каз­ки, створити казку на новий лад, словесно дома­лювати портрет казкового персонажа, варіювати послідовність сюжетної лінії, додавати персона­жів, змінювати місце подій, характер персонажів та їхню поведінку, допомогти героям вийти зі складної ситуації тощо. Давайте спробуємо й ми змоделювати казку.

                                        Вправа «Моделювання казки»

Педагоги створюють власні моделі сюжет­них ліній казок на вибір і

презентують їх. Вихо­ватель-методист наголошує, що ця вправа дасть змогу вправляти дітей у вмінні об’єднувати окре­мі частини висловлювання в єдине ціле.

Вихователь-методист: Насамкінець рекомен­дую вам не боятися експериментувати, застосо­вувати цікаві педагогічні технології. Бажаю разом із малими щебетунчиками досягати успіху в роз­виткові їхнього зв’язного мовлення. Дякую кож­ному з вас за активну участь. До наступних зуст­річей.